Йов 42
1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:
Then Job answered Yahweh and said,
2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!
“I know that you can do all things, that no purpose of yours can be stopped.
3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:
'Who is this who without knowledge conceals plans?' Indeed, I have spoken things that I did not understand, things too difficult for me to understand, which I did not know about.
4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.
You said to me, 'Listen, now, and I will speak; I will ask you things, and you will tell me.'
5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.
I had heard about you by my ear's hearing, but now my eye sees you.
6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“
So I despise myself; I repent in dust and ashes.”
7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.
It came about that after he had said these words to Job, Yahweh said to Eliphaz the Temanite, “My wrath is kindled against you and against your two friends, for you have not spoken of me what is right, as my servant Job has done.
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.
Now therefore, take for yourselves seven bulls and seven rams, go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering. My servant Job will pray for you, and I will accept his prayer, so that I may not deal with you after your folly. You have not said what is right about me, as my servant Job has done.”
9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.
So Eliphaz the Temanite, Bildad the Shuhite, and Zophar the Naamathite went and did as Yahweh had commanded them, and Yahweh accepted Job.
10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
When Job prayed for his friends, Yahweh restored his fortunes. Yahweh gave him twice as much as he had possessed before.
11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.
Then all Job's brothers, and all his sisters, and all who knew him before, came to him and ate food with him in his house. They showed him sympathy and comforted him for all the disasters that Yahweh had brought upon him, and each of them gave Job a piece of silver and a ring of gold.
12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
Yahweh blessed the final end of Job's life more than the first; he had fourteen thousand sheep, six thousand camels, one thousand yoke of oxen, and one thousand female donkeys.
13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.
He also had seven sons and three daughters.
14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.
He named the first daughter Jemimah, the second Keziah, and the third Keren-Happuch.
15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.
In all the land no women were found as beautiful as Job's daughters. Their father gave them an inheritance along with their brothers.
16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.
After this, Job lived 140 years; he saw his sons and his sons' sons, up to four generations.
17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.
Then Job died, being old and full of days.
