Йов 42
1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:
Then Job answered Jehovah,
2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!
"I know that you can do all things, and that no purpose of yours can be restrained.
3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:
You asked, 'Who is this who hides counsel without knowledge?' therefore I have uttered that which I did not understand, things too wonderful for me, which I did not know.
4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.
You said, 'Listen, now, and I will speak; I will question you, and you will answer me.'
5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.
I had heard of you by the hearing of the ear, but now my eye sees you.
6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“
Therefore I abhor myself, and repent in dust and ashes."
7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.
It was so, that after Jehovah had spoken these words to Job, Jehovah said to Eliphaz the Temanite, "My wrath is kindled against you, and against your two friends; for you have not spoken of me the thing that is right, as my servant Job has.
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.
Now therefore, take to yourselves seven bulls and seven rams, and go to my servant Job, and offer up for yourselves a burnt offering; and my servant Job shall pray for you, for I will accept him, that I not deal with you according to your folly. For you have not spoken of me the thing that is right, as my servant Job has."
9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.
So Eliphaz the Temanite and Bildad the Shuhite and Zophar the Naamathite went, and did what Jehovah commanded them, and Jehovah accepted Job.
10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
Jehovah turned the captivity of Job, when he prayed for his friends. Jehovah gave Job twice as much as he had before.
11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.
Then came there to him all his brothers, and all his sisters, and all those who had been of his acquaintance before, and ate bread with him in his house. They comforted him, and consoled him concerning all the evil that Jehovah had permitted on him. And each of them gave him a kesitah and a gold ring.
12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
So Jehovah blessed the latter end of Job more than his beginning. He had fourteen thousand sheep, six thousand camels, one thousand yoke of oxen, and a thousand female donkeys.
13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.
He had also seven sons and three daughters.
14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.
He called the name of the first, Jemimah; and the name of the second, Keziah; and the name of the third, Keren Happuch.
15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.
In all the land were no women found so beautiful as the daughters of Job. Their father gave them an inheritance among their brothers.
16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.
After this Job lived one hundred forty years, and saw his sons, and his sons' sons, to four generations.
17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.
So Job died, being old and full of days.
