Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Poderás tirar com anzol o leviathan? ou ligarás a sua língua com a corda?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Podes pôr um junco no seu nariz? ou com um espinho furarás a sua queixada?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Porventura multiplicará muitas suplicações para contigo? ou brandamente falará?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Fará ele concertos contigo? ou o tomarás tu por escravo para sempre?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Brincarás com ele, como com um passarinho? ou o atarás para tuas meninas?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Os teus companheiros farão dele um banquete? ou o repartirão entre os negociantes?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Encherás a sua pele de ganchos? ou a sua cabeça com arpéos de pescadores?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Põe a tua mão sobre ele, lembra-te da peleja, e nunca mais tal intentarás.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Eis que a sua esperança falhará: porventura também à sua vista será derribado?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Ninguém há tão atrevido, que a desperta-lo se atreva: quem pois é aquele que ousa pôr-se em pé diante de mim
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Quem me preveniu, para que eu haja de retribuir-lhe? pois o que está debaixo de todos os céus é meu.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
Não calarei os meus membros, nem a relação das suas forças, nem a graça da sua formação.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Quem descobriria a superfície do seu vestido? quem entrará entre as suas queixadas dobradas?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Quem abriria as portas do seu rosto? pois em roda dos seus dentes está o terror.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
As suas fortes escamas são excelentíssimas, cada uma fechada como com selo apertado.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Uma à outra se chega tão perto, que nem um assopro passa por entre elas.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Umas às outras se apegam: tanto se travam entre si, que não se podem separar.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Cada um dos seus espirros faz resplandecer a luz, e os seus olhos são como as pestanas da alva.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Da sua boca saem tochas: faiscas de fogo arrebentam dela.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Dos seus narizes procede fumo, como de uma panela fervente, ou de uma grande caldeira.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
O seu hálito faria incender os carvões: e da sua boca sai chama.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
No seu pescoço pousa a força: perante ele até a tristeza salta de prazer.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Os músculos da sua carne estão pegados entre si: cada um está firme nele, e nenhum se move.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
O seu coração é firme como uma pedra e firme como parte da mó de baixo.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Levantando-se ele, tremem os valentes: em razão dos seus abalos se purificam.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Se alguém lhe tocar com a espada, essa não poderá penetrar, nem lança, dardo ou couraça.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Ele reputa o ferro por palha, e o cobre por pau podre.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
A seta o não fará fugir: as pedras das fundas se lhe tornam em rastolho.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
As pedras atiradas estima como arestas, e ri-se do brandir da lança.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Debaixo de si tem conchas ponteagudas: estende-se sobre coisas ponteagudas como na lama.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
As profundezas faz ferver, como uma panela: torna o mar como quando os unguentos fervem.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Após ele alumia o caminho: parece o abismo tornado em brancura de cãs.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Na terra não há coisa que se lhe possa comparar, pois foi feito para estar sem pavor.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Todo o alto vê: é rei sobre todos os filhos de animais altivos.
