Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
E taea ranei a Rewiatana te kukume mai e koe ki te matau? te pehi ranei i tona arero ki te aho?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
E whakanohoia ranei e koe he aho ki tona ihu? E pokaia ranei e koe tona kauae ki te matau?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
E maha ranei ana inoi ki a koe? E korero ngawari ranei ia ki a koe?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
E whakarite kawenata ranei ia ki a koe? e riro ai ia i a koe hei pononga oti tonu mai?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Ka rite ranei ia ki te manu hei mea takaro mau? E herea ranei ia e koe hei mea ma au kotiro?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
E waiho ranei ia hei taonga hokohoko ma nga ropu tangata hi ika? E wehewehea atu ranei ma nga kaihokohoko?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
E kapi ranei tona kiri i o tao? tona pane i nga wero ika?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Kia pa tou ringa ki a ia; maharatia te whawhai, a kei pena a mua.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Nana, he hori kau te manako ki a ia: e kore ranei tetahi e hinga noa ki te kite kau atu i a ia?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Kahore he tangata e maia rawa hei whakaoho i a ia: na ko wai e tu ki toku aroaro?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Ko wai te tangata nana te mea kua takoto wawe ki ahau, e whakautu ai ahau ki a ia? Ahakoa he aha te mea i raro i nga rangi, puta noa, naku katoa.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
E kore e huna e ahau te korero mo ona wahi, mo tona kaha, mo te ataahua hoki o tona hanganga.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Ma wai e tihore a waho o tona kakahu? Ko wai e tae ki tana paraire rererua?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Ma wai e whakatuwhera nga tatau o tona mata? He wehi kei ona niho a taka noa.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Ko tana e whakamanamana ai ko ona unahi pakari; tutaki rawa pera i te hiri piri tonu.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Na, i te tata tonu o tetahi ki tetahi, e kore te hau e puta i waenga.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Piri tonu ratou ki a ratou ano; mau tonu, e kore ano e taea te wehe.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Ka tihe ia, ka kowha mai te marama; a ko te rite i ona kanohi kei nga kamo o te ata.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
E puta ana mai i tona mangai he rama mura, mokowhiti ana nga koraahi.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Puta ana te paowa i ona pongaponga, me te mea no te kohua e koropupu ana, no te otaota e kaia ana.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Ngiha ana nga waro i tona ha, rere atu ana te mura i tona mangai.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Kei tona kaki te kaha e noho ana, e tuapa ana te pawera i tona aroaro.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Ko ona kikokiko tawerewere piri tonu: maro tonu ki runga ki a ia; e kore e taea te whakakorikori.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Pakari tonu tona ngakau ano he kamaka; ae ra, maro tonu ano ko to raro kohatu huri.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Ka whakarewa ia i a ia ki runga, ka wehi nga tangata nunui: na te pororaru ka porangi noa iho ratou.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Ki te whai tetahi i a ia ki te hoari, e kore e taea; ahakoa e te tao, e te pere, e te koikoi ranei.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Ki tona whakaaro he kakau witi te rino, he rakau popopopo te parahi.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
E kore ia e tahuti i te pere: ki a ia ka meinga noatia nga kohatu o te kotaha hei papapa.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Kiia ake e ia nga patu hei papapa: e kataina ana e ia te huhu o te tao.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Ko raro ona e rite ana ki te kohatu koikoi: e wharikitia ana e ia a runga o te paru ano he patunga witi.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
E meinga ana e ia te rire kia koropupu ano he kohua, me te moana kia rite ki te hinu.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
E hangaia ana e ia he huarahi kia marama i muri i a ia; tera e maharatia he hina te moana.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
I te whenua nei kahore he mea hei rite mona, he mea i hanga nei kahore ona wehi.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
E titiro ana ia ki nga mea tiketike katoa: he kingi ia mo nga tama katoa a te whakapehapeha.
