Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Mahatarike i Leviatàne am-bintañe v-iheo? hatindri’o ambane an-tàly hao i lela’ey?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Lefe’o hao ty mampikiviro i oro’ey, ndra ty hangirike i soma’ey am-pengoke?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Hanao lako halaly ama’o hao re? Ke hivolañe mora ama’o?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Hifañina ama’o hao, handrambesa’o aze ho fetrek’oro’o kitro katroke?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Ho hisà’o hao hoe voroñe? ke ho tantalie’o ho amo anak’ ampela’oo.
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Hifampihehetse ama’e hao o mpanao balikeo? Ho zarae’ iareo am’ o mpanao takinakeo hao re?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Ho tsitsihem-pirango hao i holi’ey? Ndra i loha’ey an-defom-piañe?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Apaoho ama’e ty fità’o vaho tiahio i ho ali’oy te tsy hindroe’o.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Hete! Toe tsy vente’e t’ie salalaeñe, tsy ho tafahohoke hao te isahañe?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
I Tsy eo ty lahitsi’ay mahavany hitsobore aze; ia arè ty mahafiatreatre amako?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Ia ty nanolotse ahy, te havahako? ahiko ze hene ambanen-dikerañe ao.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
Tsy hitsiñeko o kitso’eo, ty haozara’e ra’elahiy, vaho i sandri’e tsaratseakey,
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Ia ty hañolitse o sisin-koli’eo? Ia ty hahafizilik’ añivom-balañorà’e roe ao?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Ia ty mahafisokake o lalam-bein-tarehe’eo? mampangetraketrake ty fañarikatoha’ o nife’eo.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Fisengea’e o sisì’e fatratseo, ie mikititse hoe linite;
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Akore ty fifampikiteha’e kanao tsy mahafitsifitse ao ty tioke.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Nifampireketeñe iereo, mifampipiteke, tsy lefe akatrake.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Mitsopela-kazavàñe o fihatsìhe’eo, manahake ty holi-maso’ i maraindraiñey o maso’eo.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Failo milebaleba ty miakatse am-bava’e, afo mipelatse ty mipitsike mb’eo.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Mañatoeñe o loa-koro’eo, hoe valàñe mamorotse ambone vinda mirehetse.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Mamiañe foroha ty kofò’e, afo misodotse ty miboak’ am-bava’e ao.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Mimoneñe an-kàto’e ty haozarañe, vaho mitsinjak’ aolo’e eo ty miroreke.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Mifampirekets’ ama’e i holi’e mifanosokeo, gañe ama’e Izay tsy mete asitse.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Gañe hoe vato ty fo’e; manahake ty hamafem-bato-lisañe ambane.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Ie mivoalatse, miholi-tsandry o fanalolahio; ie vereñe mamoe’ay.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Tsy lefe t’ie liherem-pibara, ndra lefoñe, ndra ana-defo, ndra baramino masioñe.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Atao’e ho boka maike ty viñe, naho hatae voroke ty torisìke.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
Tsy mahafandrifitse aze o ana-paleo; atao’e forompotse o vato-piletseo.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Tonton-drongoñe ama’e o kobaiñeo, tohafa’e o lefoñe mikaratsakaratsakeo.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Silam-balañe-tane masioñe ty ambane’e, hoe mamofopofoke ampemba t’ie miranga fotake.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Ampitroatroahe’e hoe valàñe i lalekey; ampanahafe’e ami’ty fampitranahañe rano mañitse i riakey.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Anoe’e lala-miloeloe ty am-boho’e ao anoe’e hoe a maròy foty i lalekey.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Tsy ambone-tane atoy ty mañirinkiriñe aze, ie nitsenèñe tsy ho aman-tahotse.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Jilojilove’e iaby ze atao abo; ie ty lohà’ ze hene anam-pirengevohañe.
