Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Ziehst du den Leviathan [wahrscheinlich das Krokodil] herbei mit der Angel, und senkst du seine Zunge in die Angelschnur?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Kannst du einen Binsenstrick durch seine Nase ziehen, und seinen Kinnbacken mit einem Ringe durchbohren?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Wird er viel Flehens an dich richten, oder dir sanfte Worte geben?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Wird er einen Bund mit dir machen, daß du ihn zum ewigen Knechte nehmest?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Wirst du mit ihm spielen wie mit einem Vogel, und ihn anbinden für deine Mädchen?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Werden die Fischergenossen ihn verhandeln, ihn verteilen unter Kaufleute?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Kannst du seine Haut mit Spießen füllen, und seinen Kopf mit Fischharpunen?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Lege deine Hand an ihn, -gedenke des Kampfes, tue es nicht wieder!
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Siehe, eines jeden Hoffnung wird betrogen: wird man nicht schon bei seinem Anblick niedergeworfen?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Niemand ist so kühn, daß er ihn aufreize. Und wer ist es, der sich vor mein Angesicht stellen dürfte?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Wer hat mir zuvor gegeben? und ich werde ihm vergelten. Was unter dem ganzen Himmel ist, ist mein.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
Nicht schweigen will ich von seinen Gliedern und von seiner Kraftfülle [Eig. von dem, was seine Kraftfülle betrifft] und von der Schönheit seines Baues.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Wer deckte die Oberfläche seines Gewandes auf? In sein Doppelgebiß, wer dringt da hinein?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Wer tat die Pforte [Eig. die Türflügel] seines Angesichts auf? Der Kreis seiner Zähne ist ein Schrecken.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Ein Stolz sind seine starken Schilder, [O. die Rinnen seiner Schilder] jedes einzelne verschlossen mit festem Siegel.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Eines fügt sich ans andere, und keine Luft dringt dazwischen;
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Stück an Stück hangen sie fest zusammen, greifen ineinander und trennen sich nicht.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Sein Niesen strahlt Licht aus, und seine Augen sind gleich den Wimpern der Morgenröte.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Aus seinem Rachen gehen Fackeln, sprühen feurige Funken hervor.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Aus seinen Nüstern fährt Rauch, wie aus einem siedenden Topfe und Kessel. [O. und brennende Binsen]
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Sein Hauch entzündet Kohlen, und eine Flamme fährt aus seinem Rachen.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
In seinem Halse wohnt Stärke, und die Angst hüpft vor ihm her.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Die Wampen seines Fleisches schließen an, sind ihm fest angegossen, unbeweglich.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Sein Herz ist hart [Eig. fest, zähe] wie Stein, und hart wie ein unterer Mühlstein.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Vor seinem Erheben fürchten sich Starke, vor Verzagtheit geraten sie außer sich.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Trifft man ihn mit dem Schwerte, es hält nicht stand, noch Speer, noch Wurfspieß, noch Harpune. [O. Wurfpfeil]
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Das Eisen achtet er für Stroh, das Erz für faules Holz.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
Der Pfeil jagt ihn nicht in die Flucht, Schleudersteine verwandeln sich ihm in Stoppeln.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Wie Stoppeln gilt ihm die Keule, und er verlacht das Sausen des Wurfspießes.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Unter ihm sind scharfe [Eig. schärfste] Scherben; einen Dreschschlitten breitet er hin auf den Schlamm.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Er macht die Tiefe sieden wie einen Topf, macht das Meer wie einen Salbenkessel.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Hinter ihm leuchtet der Pfad, man könnte die Tiefe für graues Haar halten.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Auf Erden ist keiner ihm gleich, der geschaffen ist ohne Furcht.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Alles Hohe sieht er an; er ist König über alle wilden Tiere. [S. die Anm. zu Kap. 28,8]
