Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
« Pouvez-vous faire sortir un Léviathan avec un hameçon, ou presser sa langue avec une corde?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Pouvez-vous mettre une corde dans son nez, ou lui transpercer la mâchoire avec un crochet?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Il vous adressera de nombreuses requêtes, ou vous dira-t-il des mots doux?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Il conclura une alliance avec vous, pour que vous le preniez comme serviteur pour toujours?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Allez-vous jouer avec lui comme avec un oiseau? Ou allez-vous le lier pour vos filles?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Les commerçants le troqueront-ils? Le partageront-ils avec les marchands?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Pouvez-vous remplir sa peau de fers barbelés, ou sa tête avec des lances à poisson?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Pose ta main sur lui. Souvenez-vous de la bataille, et ne le faites plus.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Voici, l'espérance de celui-ci est vaine. Ne sera-t-on pas abattu à sa vue?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Nul n'est assez féroce pour oser l'agiter. Qui donc est celui qui peut se tenir devant moi?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Qui m'a donné le premier, pour que je lui rende la pareille? Tout ce qui est sous les cieux est à moi.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
« Je ne garderai pas le silence sur ses membres, ni sa force puissante, ni sa belle charpente.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Qui peut se dépouiller de son vêtement de dessus? Qui s'approchera de ses mâchoires?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Qui peut ouvrir les portes de son visage? Autour de ses dents, c'est la terreur.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Des balances solides sont sa fierté, fermés ensemble par un sceau étanche.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
L'un est si proche de l'autre, qu'aucun air ne puisse s'interposer entre eux.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Ils sont unis l'un à l'autre. Ils se collent ensemble, pour qu'on ne puisse pas les séparer.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Ses éternuements font jaillir la lumière. Ses yeux sont comme les paupières du matin.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
De sa bouche sortent des torches enflammées. Des étincelles de feu jaillissent.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Une fumée sort de ses narines, comme d'une marmite en ébullition sur un feu de roseaux.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Son souffle allume des charbons. Une flamme sort de sa bouche.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Il a de la force dans le cou. La terreur danse devant lui.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Les lambeaux de sa chair se rejoignent. Ils sont fermes à son égard. Ils ne peuvent pas être déplacés.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Son cœur est ferme comme une pierre, oui, ferme comme la meule inférieure.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Quand il se lève, les puissants ont peur. Ils battent en retraite devant sa raclée.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Si on l'attaque avec l'épée, elle ne peut prévaloir; ni la lance, ni le dard, ni la tige pointue.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Il considère le fer comme de la paille, et le bronze comme du bois pourri.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
La flèche ne peut pas le faire fuir. Les pierres de fronde sont comme de la paille pour lui.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Les massues sont comptées comme du chaume. Il rit de la précipitation du javelot.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Ses dessous sont comme des tessons aigus, laissant une trace dans la boue comme un traîneau de battage.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Il fait bouillir les profondeurs comme une marmite. Il rend la mer comme un pot de pommade.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
Il fait briller un chemin après lui. On pourrait croire que le profond a des cheveux blancs.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Sur terre, il n'y a pas d'égal à lui, qui est fait sans crainte.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Il voit tout ce qui est élevé. Il est le roi de tous les fils de l'orgueil. »
