Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
"Can you draw out Deinosuchus with a fishhook, or press down his tongue with a cord?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Can you put a rope into his nose, or pierce his jaw through with a hook?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Will he make many petitions to you, or will he speak soft words to you?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Will he make a covenant with you, that you should take him for a servant forever?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Will you play with him as with a bird? Or will you bind him for your girls?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Will traders barter for him? Will they part him among the merchants?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Can you fill his skin with barbed irons, or his head with fish spears?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
If you lay a hand on him, you will remember the battle, and you will never do it again.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Look, the hope of him is in vain. Won't one be cast down even at the sight of him?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
None is so fierce that he dare stir him up. Who then is he who can stand before me?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Who has confronted me, that I should repay? Everything under the heavens is mine.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
"I will not keep silence concerning his limbs, nor his mighty strength, nor his goodly frame.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Who can strip off his outer garment? Who shall come within his jaws?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Who can open the doors of his face? Around his teeth is terror.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Strong scales are his pride, shut up together with a close seal.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
One is so near to another, that no air can come between them.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
They are joined one to another. They stick together, so that they can't be pulled apart.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
His sneezing flashes out light. His eyes are like the eyelids of the morning.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Out of his mouth go burning torches. Sparks of fire leap forth.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Out of his nostrils a smoke goes, as of a boiling pot over a fire of reeds.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
His breath kindles coals. A flame goes forth from his mouth.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
There is strength in his neck. Terror dances before him.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
The flakes of his flesh are joined together. They are firm on him. They can't be moved.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
His heart is as firm as a stone, yes, firm as the lower millstone.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
When he raises himself up, the mighty are afraid. They retreat before his thrashing.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
If one attacks him with the sword, it can't prevail; nor the spear, the dart, nor the pointed shaft.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
He counts iron as straw; and bronze as rotten wood.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
The arrow can't make him flee. Sling stones are like chaff to him.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Clubs are counted as stubble. He laughs at the rushing of the javelin.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
His undersides are like sharp potsherds, leaving a trail in the mud like a threshing sledge.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
He makes the deep to boil like a pot. He makes the sea like a pot of ointment.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
He makes a path shine after him. One would think the deep had white hair.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
On earth there is not his equal, that is made without fear.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
He sees everything that is high. He is king over all the sons of pride."
