Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Canst thou drawe out Liuiathan with an hooke, and with a line which thou shalt cast downe vnto his tongue?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Canst thou cast an hooke into his nose? canst thou perce his iawes with an angle?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Will he make many prayers vnto thee, or speake thee faire?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Will hee make a couenant with thee? and wilt thou take him as a seruant for euer?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Wilt thou play with him as with a bird? or wilt thou bynd him for thy maydes?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Shall the companions baket with him? shall they deuide him among the marchants?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Canst thou fill the basket with his skinne? or the fishpanier with his head?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Lay thine hand vpon him: remember the battel, and do no more so.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Behold, his hope is in vaine: for shall not one perish euen at the sight of him?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
None is so fearce that dare stirre him vp. Who is he then that can stand before me?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Who hath preuented mee that I shoulde make an ende? Al vnder heauen is mine.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
I will not keepe silence concerning his partes, nor his power nor his comely proportion.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Who can discouer the face of his garmet? or who shall come to him with a double bridle?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Who shall open the doores of his face? his teeth are fearefull round about.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
The maiestie of his scales is like strog shields, and are sure sealed.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
One is set to another, that no winde can come betweene them.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
One is ioyned to another: they sticke together, that they cannot be sundered.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
His niesings make the light to shine, and his eyes are like the eyelids of the morning.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Out of his mouth go lampes, and sparkes of fire leape out.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Out of his nostrels commeth out smoke, as out of a boyling pot or caldron.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
His breath maketh the coales burne: for a flame goeth out of his mouth.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
In his necke remayneth strength, and labour is reiected before his face.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
The members of his bodie are ioyned: they are strong in themselues, and cannot be mooued.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
His heart is as strong as a stone, and as hard as the nether milstone.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
The mightie are afrayd of his maiestie, and for feare they faint in themselues.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
When the sword doeth touch him, he will not rise vp, nor for the speare, dart nor habergeon.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
He esteemeth yron as strawe, and brasse as rotten wood.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
The archer canot make him flee: ye stones of the sling are turned into stubble vnto him:
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
The dartes are counted as strawe: and hee laugheth at the shaking of the speare.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Sharpe stones are vnder him, and he spreadeth sharpe things vpon the myre.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
He maketh the depth to boyle like a pot, and maketh the sea like a pot of oyntment.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
He maketh a path to shine after him: one would thinke the depth as an hoare head.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
In the earth there is none like him: hee is made without feare.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
He beholdeth al hie things: he is a King ouer all the children of pride.
