Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Canst thou draw out the leviathan with a hook, or canst thou tie his tongue with a cord?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
Canst thou put a ring in his nose, or bore through his jaw with a buckle?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Will he make many supplications to thee, or speak soft words to thee?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Will he make a covenant with thee, and wilt thou take him to be a servant for ever?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Shalt thou play with him as with a bird, or tie him up for thy handmaids?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Shall friends cut him in pieces, shall merchants divide him?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Wilt thou fill nets with his skin, and the cabins of fishes with his head?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Lay thy hand upon him: remember the battle, and speak no more.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Behold his hope shall fail him, and in the sight of all he shall be cast down.
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
I will not stir him up, like one that is cruel: for who can resist my countenance?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Who hath given me before that I should repay him? All things that are under heaven are mine.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
I will not spare him, nor his mighty words, and framed to make supplication.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Who can discover the face of his garment? or who can go into the midst of his mouth?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Who can open the doors of his face? his teeth are terrible round about.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
His body is like molten shields, shut close up with scales pressing upon one another.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
One is joined to another, and not so much as any air can come between them:
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
They stick one to another and they hold one another fast, and shall not be separated.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
His sneezing is like the shining of fire, and his eyes like the eyelids of the morning.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Out of his mouth go forth lamps, like torches of lighted fire.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Out of his nostrils goeth smoke, like that of a pot heated and boiling.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
His breath kindleth coals, and a flame cometh forth out of his mouth.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
In his neck strength shall dwell, and want goeth before his face.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
The members of his flesh cleave one to another: he shall send lightnings against him, and they shall not be carried to another place.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
His heart shall be as hard as a stone, and as firm as a smith’s anvil.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
When he shall raise him up, the angels shall fear, and being affrighted shall purify themselves.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
When a sword shall lay at him, it shall not be able to hold, nor a spear, nor a breastplate.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
For he shall esteem iron as straw, and brass as rotten wood.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
The archer shall not put him to flight, the stones of the sling are to him like stubble.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
As stubble will he esteem the hammer, and he will laugh him to scorn who shaketh the spear.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
The beams of the sun shall be under him, and he shall strew gold under him like mire.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
He shall make the deep sea to boil like a pot, and shall make it as when ointments boil.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
A path shall shine after him, he shall esteem the deep as growing old.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
There is no power upon earth that can be compared with him who was made to fear no one.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
He beholdeth every high thing, he is king over all the children of pride.
