Йов 40
1 І говорив Господь Йову й сказав:
И тако одговарајући Господ Јову рече:
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
Ко се препире с Богом, хоће ли га учити? Који куди Бога, нека одговори на то.
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:
Тада Јов одговори Господу и рече:
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
Гле, ја сам мален, шта бих Ти одговорио? Мећем руку своју на уста своја.
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
Једном говорих, али нећу одговарати; и другом, али нећу више.
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
А Господ опет одговарајући Јову из вихора рече:
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
Опаши се сада као човек; ја ћу те питати, а ти ми казуј.
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
Хоћеш ли ти уништити мој суд? Хоћеш ли мене осудити да би себе оправдао?
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
Је ли у тебе мишица као у Бога? Грмиш ли гласом као Он?
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
Окити се сада чашћу и величанством, у славу и красоту обуци се.
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
Проспи јарост гнева свог, и погледај све поносите, и обори их.
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
Погледај све поносите, и понизи их, и потри безбожнике на месту њиховом.
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
Затрпај их све у прах, и повежи им лице на скривеном месту.
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Тада ћу те и ја хвалити да те чува десница твоја.
15 А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
А гле, слон, ког сам створио с тобом, једе траву као во;
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
Гле, снага му је у бедрима његовим, и сила му је у пупку трбуха његовог;
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
Диже реп свој као кедар, жиле од јаја његових сплетене су као гране;
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
Кости су му као цеви бронзане, зглавци као полуге гвоздене.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
Он је прво између дела Божијих, Творац његов дао му је мач.
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
Горе носе му пићу, и све зверје пољско игра се онде.
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
У хладу леже, у густој трсци и глибу.
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
Граната дрвета заклањају га сеном својим, и опкољавају га врбе на потоцима.
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
Гле, уставља реку да не тече, узда се да ће испити Јордан губицом својом.
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
Хоће ли га ко ухватити на очи његове? Замку му провући кроз нос?
