Йов 40
1 І говорив Господь Йову й сказав:
Et adiecit Dominus, et locutus est ad Iob:
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
Numquid qui contendit cum Deo, tam facile conquiescit? utique qui arguit Deum, debet respondere ei.
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:
Respondens autem Iob Domino, dixit:
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
Qui leviter locutus sum, respondere quid possum? manum meam ponam super os meum.
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
Unum locutus sum, quod utinam non dixissem: et alterum, quibus ultra non addam.
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Respondens autem Dominus Iob de turbine, dixit:
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
Accinge sicut vir lumbos tuos: interrogabo te: et indica mihi.
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
Numquid irritum facies iudicium meum: et condemnabis me, ut te iustificeris?
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
Et si habes brachium sicut Deus, et si voce simili tonas?
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
Circumda tibi decorem, et in sublime erigere, et esto gloriosus, et speciosis induere vestibus.
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
Disperge superbos in furore tuo, et respiciens omnem arrogantem humilia.
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
Respice cunctos superbos, et confunde eos, et contere impios in loco suo.
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
Absconde eos in pulvere simul, et facies eorum demerge in foveam:
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Et ego confitebor quod salvare te possit dextera tua.
15 А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
Ecce, Behemoth, quem feci tecum, fœnum quasi bos comedet:
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
Fortitudo eius in lumbis eius, et virtus illius in umbilico ventris eius.
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
Stringit caudam suam quasi cedrum, nervi testiculorum eius perplexi sunt.
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
Ossa eius velut fistulæ æris, cartilago illius quasi laminæ ferreæ.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
Ipse est principium viarum Dei, qui fecit eum, applicabit gladium eius.
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
Huic montes herbas ferunt: omnes bestiæ agri ludent ibi.
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
Sub umbra dormit in secreto calami, et in locis humentibus.
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
Protegunt umbræ umbram eius, circumdabunt eum salices torrentis.
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
Ecce, absorbebit fluvium, et non mirabitur: et habet fiduciam quod influat Iordanis in os eius.
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
In oculis eius quasi hamo capiet eum, et in sudibus perforabit nares eius.
