Йов 40
1 І говорив Господь Йову й сказав:
Der Herr erwiderte dem Job und sprach:
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
"Ist nun der Streit mit dem Allmächtigen zu Ende? Wer Gott anklagt, antworte drauf!"
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:
Und Job erwiderte dem Herrn und sprach:
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
"Ich bin doch zu gering, daß ich Dir Antwort gebe; ich lege meine Hand auf meinen Mund.
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
Einmal hab ich geredet; ich widerspreche nimmer. Ein zweitesmal tu ich's nicht wieder."
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Der Herr erwiderte dem Job nach diesem Wettersturm und sprach:
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
"Auf, gürte deine Lenden wie ein Mann! Ich will dich fragen; du belehre mich!
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
Willst du mein Recht vielleicht zunichte machen und mich verdammen, daß du Recht behältst?
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
Hast du denn einen Arm wie Gott? Kannst du gleich diesem donnern lassen?
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
Mit Hoheit schmücke dich und mit Erhabenheit. Umkleide dich mit Glanz und Herrlichkeit!
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
Laß deines Zornes Gluten sich ergießen! Und wirf mit deinen Blicken jeden Stolzen nieder!
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
Mit einem Blick demütige jeden Stolzen! An ihrem Orte wirf die Frevler nieder!
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
Verbirg im Staube sie zumal. Und steck ihr Angesicht an den verborgenen Ort!
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Dann will auch ich dich loben, wenn du dir selber hilfst.
15 А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
Das Nilpferd sieh dir an, das ich geschaffen, im Vergleich zu dir! Gleich einem Rinde frißt es Gras.
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
Betrachte aber doch die Kraft in seinen Lenden und seine Stärke in den Muskeln seines Leibes!
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
Gleich einer Zeder streckt es seinen Schweif hinaus. Die Sehnen seiner Schenkel, dicht verschlungen,
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
und seine Knochen sind wie eherne Röhren, und seine Beine sind wie Eisenstäbe.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
Es ist dies Gottes Meisterwerk; sein Schöpfer gab ihm eine Sichel.
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
Die Berge liefern ihm das Futter; es spottet aller wilden Tiere.
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
Und unter Lotosbüschen lagert's dort in dem Versteck von Rohr und Schilf.
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
Und Lotosbüschel überdachen es als Schattenspender; des Baches Weiden halten es umfangen.
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
Wenn sich ein Strom ergießt, wird ihm nicht bange. Es bleibt getrost, ergösse sich ein Jordan ihm ins Maul.
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
Kann man's mit seinen Augen bannen? Will man mit Stricken wohl die Nase ihm durchbohren?
