Йов 40
1 І говорив Господь Йову й сказав:
I Jahve se obrati Jobu i reče mu:
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
“Zar će se s Jakim preti još kudilac? Tužitelj Božji nek' sam odgovori!”
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:
A Job odgovori Jahvi i reče:
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
“Odveć sam malen: što da odgovorim? Rukom ću svoja zatisnuti usta.
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
Riječ rekoh - neću više započeti; rekoh dvije - al' neću nastaviti.”
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Nato Jahve odgovori Jobu iz oluje i reče:
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
“Bokove svoje opaši k'o junak, ja ću te pitat', a ti me pouči.
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
Zar bi i moj sud pogaziti htio, okrivio me da sebe opravdaš?
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
Zar ti mišica snagu Božju ima, zar glasom grmjet' možeš poput njega?
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
Ogrni se sjajem i veličanstvom, dostojanstvom se odjeni i slavom.
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
Plani dÓe bijesom ognja jarosnoga, pogledom jednim snizi oholnika.
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
Ponositoga pogledaj, slomi ga, na mjestu satri svakoga zlikovca.
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
U zemlju sve njih zajedno zakopaj, u mračnu ih pozatvaraj tamnicu.
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Tada ću i ja tebi odat' hvalu što si se svojom desnicom spasio.
15 А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
A sada, dÓe promotri Behemota! Travom se hrani poput govečeta,
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
u bedrima je, gle, snaga njegova, a krepkost mu u mišićju trbušnom.
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
Poput cedra rep podignut ukruti, sva su mu stegna ispreplele žile.
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
Mjedene cijevi kosti su njegove, zglobovi mu od željeza kvrge.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
Prvenac on je Božjega stvaranja; mačem ga je naoružao tvorac.
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
Gore mu danak u hrani donose i sve zvijerje što po njima se igra.
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
Pod lotosom on zavaljen počiva, guštik močvarni i glib kriju ga.
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
Sjenu mu pravi lotosovo lišće, pod vrbama on hladuje potočnim.
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
Nabuja li rijeka, on ne strahuje: nimalo njega ne bi zabrinulo da mu u žvale i sav Jordan jurne.
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
Tko bi za oči uhvatio njega i tko bi mu nos sulicom probio?
