Йов 4
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Wasephendula u-Elifazi umThemani wathi:
2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?
“Nxa umuntu angaphosa ilizwi nje kuwe uzacunuka na? Kodwa ngubani ongathula angakhulumi na?
3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,
Khumbula ukuthi sewabafundisa njani abanengi, ukuthi ubaqinise njani abalezandla ezibuthakathaka.
4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!
Amazwi akho abasekele labo abakhubekayo; uwaqinisile amadolo axegayo.
5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.
Kodwa manje uhlupho luze kuwe, usuphela amandla; lukutshaya ubusudela ithemba.
6 Хіба не була́ бого бійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?
Kungani ukukholwa kwakho kungabi yiso isibindi sakho na lezindlela zakho ezimsulwa zibe lithemba lakho na?
7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?
Khumbula manje: Ngubani owathi engelacala wabhubha na? Kungaphi lapho abaqotho abake babhujiswa khona na?
8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:
Ngokubona kwami labo abalima okubi lalabo abahlanyela ububi bavuna bona.
9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!
Ngokuphefumula kukaNkulunkulu bayabhubha; ngokukhwaza kolaka lwakhe bayafa.
10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.
Izilwane zingabhonga zihwabhe, kodwa amazinyo ezilwane ezinkulu ayephuka.
11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.
Isilwane siyafa ngokuswela ukudla besekuthi imidlwane yesilwanekazi ihlakazeke.
12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.
Kulethwe ilizwi kimi ngasese, indlebe zami zilizwile linyenyezwa.
13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,
Phakathi kwamaphupho adungayo ebusuku, lapho abantu belele obukabhuka,
14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —
ukwesaba lokuthuthumela kwangifikela kwenza wonke amathambo ami aqhaqhazela.
15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.
Kwathi tshazi umoya emehlweni ami, wahlasimula umzimba wami lenwele zami zema.
16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:
Umoya lowo wema, kodwa kangikwazanga ukuthi kuyini. Kwakumi into phambi kwamehlo ami, ngasengisizwa ilizwi elihelezayo:
17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?
‘Kambe umuntu angalunga ukwedlula uNkulunkulu na? Umuntu angahlanzeka kuloMenzi wakhe na?
18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!
Nxa uNkulunkulu engazethembi izinceku zakhe, nxa ebeka izingilosi zakhe umlandu ngokona,
19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вион будуть розча́влені!
pho-ke kuzakuba njani kulabo abahlala ezindlini zodaka, ozisekelo zazo zisothulini, abahlifizeka lula njengenondo!
20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.
Phakathi kokusa lokuhlwa bayabhidlizwa babe yizicucu; bengananzwa langubani, bayabhubha kokuphela.
21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!
Izintambo zamatende abo kazidonswa na, bafe bengelalwazi?’”
