Йов 4
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Eka Elifaz ja-Teman nodwoke kama:
2 „Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?
“Bende chunyi nyalo doko malit ka ngʼato okeloni wach moro nimar ok anyal lingʼ mak awuoyo?
3 Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,
Parie kaka isepuonjo ji mangʼeny, kendo isejiwo joma chunygi onyosore.
4 того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!
Wechegi osekonyo joma opodho; kendo isejiwo joma tekogi orumo.
5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.
To koro chandruok osechoponi kendo chunyi onyosore omiyo ionge gi kwe.
6 Хіба не була́ бого бійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?
Luor miluorogo Nyasaye dak koro miyi chir koso ngimani moriere dak koro miyi geno?
7 Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?
“Koro par ane: En ngʼa mosekum maonge ketho? Koso joma kare mage minyalo tieki?
8 Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:
Gima aseneno en ni joma chwoyo richo gi chandruok kayo mana richo.
9 вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!
Itiekogi apoya nono gi much Nyasaye; kendo sa ma mirimbe obiro to gilal nono.
10 Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.
Sibuoche nyalo ruto kendo sibuoche mager nyalo goyo asumbi, to kata kamano leke sibuoche maroteke osemuki.
11 Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.
Sibuor koro tho nikech gima ocham onge, kendo nyithi sibuor oringo ma oke.
12 І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.
“Ne okuodhna wach moro mos, to ne awinje mana marach rach.
13 У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,
Wachni nobirona gotieno e yor lek, e sa ma nindo goye ji ngoga,
14 спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —
kendo luoro gi kibaji nogoya momiyo denda duto onyosore.
15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.
Eka muya nokudho wangʼa, mi yier denda duto nojuol.
16 Він стояв, але я не пізнав його ви́гляду, — образ навпро́ти очей моїх був, і тихий голос почув я:
Nochungʼ molingʼ thi, to ne ok anyal ngʼeyo ni en angʼo. Kido moro nobiro mochungʼ e nyim wangʼa, kendo nawinjo dwol moro machil, kawacho niya:
17 „Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?
‘Bende dhano mangima nyalo bedo makare moloyo Nyasaye? Dhano bende dibed maler moloyo jachwechne?
18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголі́в!
Ka Nyasaye ok nyal geno jotichne, ma kata malaika bende joketho e nyime,
19 Що́ ж тоді ме́шканці гли́няних хат, що в по́росі їхня основа? — Як міль, вион будуть розча́влені!
to koro ere kaka dodew dhano molos gi lowo, ma mise mag-gi en mana buru, ma inyalo duny marum mana ka oguyo!
20 Вони то́вчені зра́нку до вечора, — і без по́мочі гинуть наза́вжди.
Chakre kogwen nyaka odhiambo inyalo turgi matindo tindo ka ok ongʼeyo, kendo gilal nyaka chiengʼ.
21 Слава їхня мина́ється з ними, — вони помирають не в мудрості!
Donge tondegi ma gitweyogo hema igonyo, mondo omi githo ka gionge rieko?’
