< Йов 39 >

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Sen taghdiki yawa öchkilerning qachan tughidighanliqini bilemsen? Jerenlerning balilighanliqini közitip baqqanmusen?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Ularning boghaz bolghili nechche ay bolghanliqini saniyalamsen? Ularning balilaydighan waqtidin xewiring barmu?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Ular qeddini püküp, yétip balilirini tughidu, Ular özidiki tolghaqni chiqirip tashlaydu;
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Ularning baliliri küchlinip yétilidu, Ular dalada ösüp, [anisining] yénidin chiqip qaytip kelmeydu.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Yawa éshekni dalagha qoyuwétip erkinlikke chiqarghan kim? Shash éshekning noxtilirini yéshiwetken kim?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Chöl-bayawanni uning öyi qilghanmen, Shorluqnimu uning turalghusi qilghanmen.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
U sheherning qiyqas-sürenliridin yiraq turup uni mazaq qilidu; U éshekchining warqirishinimu anglimaydu.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
U taghlarni öz yayliqim dep kézidu, Shu yerdiki hemme gül-giyahni izdep yüridu.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Yawa kala bolsa xizmitingge kirishke razi bolamdu? Séning oqurungning yénida turushqa unamdu?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Yawa kalini tana bilen baghlap, tapqa chüshürelemsen?! U sanga egiship jilghilarda méngip tirna tartamdu?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Uning küchi zor bolghanliqi üchün uninggha tayinamsen? Emgikingni uninggha amanet qilamsen?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Danliringni öyge kötürüp ekilishni uninggha tapshuramsen? «[Danlirimni] xaminimgha yighishturidu» dep uninggha ishenemsen?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Tögiqush qanatlirini shadliq bilen qaqidu, Biraq bular leylekning qanat uchliri hem peylirige yétemdu?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
U tuxumlirini yerge tashlap qoyidu, Tuxumlirim topida issitilsun, deydu.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
Ularning tasadipiy dessilip yanjilidighanliqini, Dalidiki birer haywanning asanla ularni dessep-cheyleydighanliqini untuydu.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Balilirini özining emestek baghrini qattiq qilidu; Uning tughutining ejri bikargha kétidu, Biraq u pisent qilmighandek turidu.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Chünki Tengri uni kem eqil qilghan, Uninggha danaliqni bermigen.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Halbuki, u yügürüsh aldida meydisini yuqirigha kötürginide, At hem atliqlarni kemsitip mazaq qilidu.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Sen atqa küch béghishlighanmiding? Sen uning boynigha yelpünüp turidighan yaylini kiygüzgenmiding?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Sen uni heywetlik purqushliri bilen ademni qorqutidighan, Chéketkidek sekreydighan qilalamsen?
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
U esheddiylik bilen yer tatilap-zoxchup, Öz küchidin shadlinip kétidu, Qoralliq qoshun bilen jeng qilishqa atlinidu.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
U qorqunchqa nisbeten külüpla qoyidu, Héchnémidin qorqmaydu; Qilichning bisidin u yanmaydu.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Oqdan, julaliq neyze, Görzimu uning yénida sharaqshiydu,
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
U yerni achchiq hem ghezep bilen yutuwétidu, [Jeng] kanayini bir anglapla hayajanlinip qin-qinigha patmay kétidu.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Kanaylarning awazi bilenla u: «Ayhay!» deydu, U jengni yiraqtin purap bolidu. U serkerdilerning towlashlirini, jengchilerning warqirashlirini xushalliq bilen anglaydu.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Sar séning eqling bilen uchamdu, Qanatlirini jenubqa qarap kéremdu?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Bürküt buyruqung bilen yuqirigha perwaz qilip kötürülemdu, Uwisini yuqirigha salamdu?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
U qoram tashning üstide makanlishidu, U taghning choqqisigha qonidu, Tik qiyanimu turalghusi qilidu.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Shu yerdin u owni paylap bayqiwalidu, Közliri yiraq-yiraqlarni közitidu.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Uning baliliri qan shoraydu; Öltürülgenler nede bolsa, u shu yerde bolidu».

< Йов 39 >