Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Izali wiesz czas rodzenia kóz skalnych, a kiedy rodzą łanie, postrzegłżeś?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Możeszże zliczyć miesiące, jako długo płód noszą? a czas rodzenia ich wieszże?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Jako się kurczą, płód swój wyciskają, a rozstępując się z boleścią go pozbywają;
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Jako moc biorą dzieci ich, i odchowywują się po zbożach, a odszedłszy nie wracają się do nich.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Któż wypuścił osła dzikiego na wolność? a pęta osła dzikiego któż rozwiązał?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Któremu dał pustynię miasto domu jego, a miasto mieszkania jego miejsca słone.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
On się naśmiewa ze zgrai miejskiej, a na głos tego, co go goni, nic niedba.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Patrzy po górach pastwy, a wszelkiej zielonej trawy szuka.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Izalić będzie chciał jednorożec służyć, albo będzie nocował u jaśli twoich?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Izali możesz zaprządz w powróz swój jednorożca do orania? izali powleka będzie brózdy za tobą?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Izali się spuścisz nań, przeto, że wielka moc jego? albo poruczyszli mu robotę twoję?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Powierzyszże mu się, żeby zwiózł nasienie twoje, a do gumna twojego zgromadził?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Izaliś dał pawiowi piękne skrzydła, a pierze bocianowi i strusiowi?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Który niesie na ziemi jajka swoje, a w prochu ogrzewa je.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
A nie pomni na to, że je noga zetrzeć, a zwierzę polne zdeptać może.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Zatwardza się przeciwko dzieciom swoim, jakoby nie były jego, a żeby nie była próżna praca jego, nie obawia się.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Bo mu nie dał Bóg mądrości, i nie udzielił mu wyrozumienia.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Według czasu podnosi się ku górze, a naśmiewa się z konia i z jeźdźca jego.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Izali możesz dać koniowi moc? izali rzaniem ozdobisz szyję jego?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Izali go ustraszysz jako szarańczę? i owszem chrapanie nozdrzy jego jest straszne.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Kopie dół, a weseli się w mocy swej, i bieży przeciwko zbrojnym.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Śmieje się z postrachu, a ani się lęka, ani nazad ustępuje przed ostrzem miecza.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Choć na nim chrzęści sajdak, i błyszczy się oszczep, i drzewce.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Z grzmotem i z gniewem kopie ziemię, a nie stoi spokojnie na głos trąby.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Między trąbami poryza, a z daleka czuje bitwę, krzyk książąt, i wołanie.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Izali według twego rozumu lata jastrząb, i rozciąga skrzydła swe ku południowi?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Izali na twoje rozkazanie wzbija się orzeł w górę, i składa na wysokich miejscach gniazdo swoje?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Na opoce mieszka, i bawi się na ostrej skale, jako na zamku.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Stamtąd upatruje sobie pokarm, a daleko oczy jego widzą.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Dzieci też jego piją krew, a gdzie są pobici, tam on jest.
