Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
E mohiotia ana ranei e koe te wa e whanau ai nga koati mohoao o te kamaka? E kitea putia ana ranei e koe te wa e whakamamae ai nga hata?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
E taua ano ranei e koe nga marama e rite ana i a ratou? E mohio ana ranei koe ki te wa e whanau ai ratou?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Tuohu ana ratou, kua puta mai a ratou kuao, akiritia mai ana e ratou o ratou mea whakapouri.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
E pai ana te ahua o a ratou kuao, e tupu ana i te parae; ka haere atu ratou, a kahore e hoki mai ano.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Na wai i tuku te kaihe mohoao kia haere noa atu; nga here o te kaihe mohoao, na wai i wewete?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Ko te whare i whakaritea nei e ahau mona, ko te koraha: ko ona nohoanga ko te wahi titiohea.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Whakahaweatia iho e ia te ngangau o te pa; e kore ia e rongo ki te reo o te kaiakiaki.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Ko tona wahi kai kei te tuahiwi o nga maunga, e rapua ana e ia nga mea matomato katoa.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
E pai ranei te unikanga kia mahi ki a koe? Kei tau takotoranga kai ranei he moenga mona?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
E herea ranei e koe te unikanga ki tona taura i te awa parautanga? E rakarakatia ranei e ia nga raorao me tana whai ano i a koe?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
E whakawhirinaki atu ranei koe ki a ia, no te mea e nui ana tona kaha? E whakarerea atu ranei e koe tau mahi mana?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
E whakapono atu ranei koe mana au hua e whakahoki mai; mana e kohikohi mai ki tau patunga witi?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
E whakamanamana ana te parirau o te otereti; otira he atawhai ano ranei ta ona hou, ta ona raukura?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
E whakarerea ana e ia ona hua ki te whenua, whakamahanatia iho e ia ki te puehu,
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
Wareware ake ia tera pea e pepe i te waewae, e takahia ranei e te kirehe o te parae.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
He mea pakeke ia ki ana pi me te mea ehara i a ia: ahakoa ka maumauria tana mahi, kahore ona manawapa;
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
No te mea i whakakahoretia e te Atua he ngakau mahara mona, kihai hoki i homai he whakaaro ki a ia.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
I te wa e maranga ai ia ki runga, whakahaweatia iho e ia te hoiho raua ko tona kaieke.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Nau ranei i hoatu tona kaha ki tae hoiho? Nau ranei tona kaki i whakakakahu ki te huruhuru?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Nau ranei ia i mea kia pekepeke, kia pera me te mawhitiwhiti? He hanga whakawehi te kororia o tona whewhengu.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
E hukari ana ia ia te raorao, me te koa ano ki tona kaha: tika tonu ia ki te hunga mau patu.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Whakahawea ana ia ki te wehi, kahore ona mataku; e kore ano ia e nunumi mai i te hoari.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Papa ana te papa pere ki tona taha, te tao e rarapa ana, me te timata.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
E horomia ana e ia te whenua, me te ngangau me te riri; kahore ia i te whakapono ko te reo tera o te tetere.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Ka tangi ana te tetere ka mea ia, Ha, ha! I tawhiti ano ka hongia e ia te pakanga, te whatitiri o nga rangatira, me te hamama.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
He mohio nou i rere ai te kahu, i roha ai i ona parirau, i anga ai whaka te tonga?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Nau te kupu i kake ai te ekara? i hanga ai e ia tana ohanga ki te wahi tiketike?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Noho ana ia i runga i te kamaka, kei reira tona kainga, kei te kamaka keokeo, kei te pa kaha.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
A rapua ana e ia he kai i reira; e kite atu ana ona kanohi i tawhiti.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Horomititia ake ana hoki nga toto e ana pi; a ko te wahi i nga tupapaku, kei reira ano ia.
