Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Eske ou konnen lè kabrit mawon yo ap fè pitit? Eske ou janm wè kote fenmèl yo ap miba?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Eske ou konnen konbe mwa yo pote yon pitit nan vant yo? Kilè pitit yo rive dat pou yo fèt?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Eske ou konnen lè yo pral kwoupi pou miba, lè y'ap fè pitit yo nan mitan dezè a?
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Pitit yo grandi, yo pran fòs, yo kite manman yo, y' ale, yo pa tounen.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Ki moun ki bay bourik mawon libète yo? Ki moun ki lage yo nan savann?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Mwen ba yo dezè pou kay yo. Mwen kite yo viv nan savann tè sale a.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Tout bri k'ap fèt nan lavil yo pa di yo anyen. Pesonn pa ka donte yo pou fè yo travay.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Yo mache nan tout mòn yo dèyè manje. Y'ap chache fèy vèt pou yo mete anba dan yo.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Eske ou ka fè bèf mawon travay pou ou? Eske l'ap rete pase nwit mare nan lakou kay ou?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Eske ou ka pase kòd nan kou yonn pou fè l' raboure tè a pou ou? Eske ou ka fè l' rale chari pou woule tè jaden ou yo?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Eske ou ka konte sou gwo fòs kouraj li pou fè li travay di pou ou?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Eske ou kwè l'ap asepte pote rekòt ou soti nan jaden? Eske l'ap asepte ranmase grenn ou yo sou glasi?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Otrich alèz lè l'ap bat zèl li, men, li pa ka vole tankou sigòy.
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Otrich la ponn ze l' yo atè konsa. Se chalè tè a ki fè yo kale.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
Li pa konnen nenpòt moun k'ap pase ka pile yo, nenpòt bèt nan raje ka kraze yo anba pye.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Li fè tankou ze yo pa pou li. Sa pa di l' anyen si li bay tèt li tout lapenn ponn ze yo pou gremesi,
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Se mwen menm, Bondye, ki fè l' sòt konsa, ki pa ba li lespri menm.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Men, lè l' pran kouri, nanpwen kavalye sou chwal ki ka pran devan l'.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Eske se ou menm ki bay chwal yo fòs, ki mete bèl krenyen sou kou yo?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Eske se ou ki fè yo sote ponpe tankou kabrit, ki fè yo ranni pou fè moun pè?
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Y'ap pyafe konsa nan ti fon yo, y'ap bat tè a ak zago yo. Yo kouri ak tout fòs yo lè yo nan lagè.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Se brave danje yo ye. Yo pa janm pè anyen. Pa gen zam ki pou fè yo fè bak.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Lè konsa, ti sak flèch ki nan do kavalye yo ap fè bri. Lans ak frenn ki nan men yo ap fè zèklè.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Yo eksite, yo pa ka tann. Y'ap kouri sou lènmi an. Lè yo tande twonpèt la soufle, yo pa ka rete an plas.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Chak fwa twonpèt la soufle, yo fè han! Yo gen tan pran sant batay la byen lwen. Yo tande chèf yo k'ap pase lòd byen fò.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Eske se ou ki moutre grigri jan pou l' vole lè li louvri zèl li yo vole ale nan sid?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Eske se ou ki bay malfini lòd pou li fè nich li byen wo sou tèt mòn yo?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Li rete sou tèt gwo wòch yo. Se la li pase nwit. Kote l' ye a, moun pa ka vin pran l'.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Se la li rete, l'ap veye bèt pou l' trape manje. Li te mèt byen lwen, l'ap wè yo ak je li.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Se san bèt ti malfini yo bwè. Kote ki gen kadav, se la yo ye.
