Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Do you know at what time the wild goats in the rocks bear their young? Can you watch when the deer are having their fawns?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Can you count the months that they gestate? Do you know the time when they bear their young?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
They crouch down and birth their young, and then they finish their labor pains.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Their young ones become strong and grow up in the open fields; they go out and do not come back again.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Who let the wild donkey go free? Who has untied the bonds of the swift donkey,
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
whose home I have made in the Arabah, his house in the salt land?
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
He laughs in scorn at the noises in the city; he does not hear the driver's shouts.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
He roams over the mountains as his pastures; there he looks for every green plant to eat.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Will the wild ox be happy to serve you? Will he consent to stay by your manger?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Can you use ropes to hold the wild ox in the furrows? Will he harrow the valleys as he follows after you?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Will you trust him because his strength is great? Will you leave your work to him to do?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Will you depend on him to bring your grain home, to gather the grain for your threshing floor?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
The wings of the ostrich wave proudly, but are they the pinions and plumage of love?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
For she leaves her eggs on the earth, and she lets them keep warm in the dust;
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
she forgets that a foot might crush them or that a wild beast might trample them.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
She deals roughly with her young ones as if they were not hers; she does not fear that her labor might have been in vain,
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
because God has deprived her of wisdom and has not given her any understanding.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
When she runs swiftly, she laughs in scorn at the horse and its rider.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Have you given the horse his strength? Did you clothe his neck with his flowing mane?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Have you ever made him jump like a locust? The majesty of his snorting is fearsome.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
He paws in might and rejoices in his strength; he rushes out to meet the weapons.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
He mocks fear and is not dismayed; he does not turn back from the sword.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
The quiver rattles against his flank, along with the flashing spear and the javelin.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
He swallows up ground with fierceness and rage; at the trumpet's sound, he cannot stand in one place.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Whenever the trumpet sounds, he says, 'Aha!' He smells the battle from far away— the thunderous shouts of the commanders and the outcries.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Is it by your wisdom that the hawk soars, that he stretches out his wings for the south?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Is it at your orders that the eagle mounts up and makes his nest in high places?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
He lives on cliffs and makes his home on the peaks of cliffs, a stronghold.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
From there he searches for victims; his eyes see them from very far away.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
His young also drink up blood; where killed people are, there he is.”
