< Йов 39 >

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
“Have you known the time of The bearing of the wild goats of the rock? Do you mark the bringing forth of does?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Do you number the months they fulfill? And have you known the time of their bringing forth?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
They bow down, They bring forth their young ones safely, They cast forth their pangs.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Their young ones are safe, They grow up in the field, they have gone out, And have not returned to them.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Who has sent forth the wild donkey free? Indeed, who opened the bands of the wild donkey?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Whose house I have made the wilderness, And his dwellings the barren land,
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
He laughs at the multitude of a city, He does not hear the cries of an exactor.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
The range of mountains [is] his pasture, And he seeks after every green thing.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Is a wild ox willing to serve you? Does he lodge by your crib?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Do you bind a wild ox in a furrow [with] his thick band? Does he harrow valleys after you?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Do you trust in him because his power [is] great? And do you leave your labor to him?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Do you trust in him That he brings back your seed, And gathers [it to] your threshing-floor?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
[The] wing of the crying ostriches exults, but as a pinion and feather of a stork?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
For she leaves her eggs on the earth, And she warms them on the dust,
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
And she forgets that a foot may press it, And a beast of the field treads it down.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
It has hardened her young ones without her, Her labor [is] in vain, without fear.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
For God has caused her to forget wisdom, And He has not given a portion To her in understanding;
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
At the time she lifts herself up on high, She laughs at the horse and his rider.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Do you give might to the horse? Do you clothe his neck [with] a mane?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Do you cause him to rush as a locust? The splendor of his snorting [is] terrible.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
They dig in a valley, and he rejoices in power, He goes forth to meet the armor.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
He laughs at fear, and is not frightened, And he does not turn back from the face of the sword.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Quiver rattles against him, The flame of a spear, and a javelin.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
He swallows the ground with trembling and rage, And does not remain steadfast Because of the sound of a horn.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Among the horns he says, Aha, And from afar he smells battle, Roaring of princes and shouting.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
By your understanding does a hawk fly? Does he spread his wings to the south?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
At your command does an eagle go up high? Or lift up his nest?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
He inhabits a rock, Indeed, he lodges on the tooth of a rock, and fortress.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
From there he has sought food, His eyes look attentively to a far-off place,
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
And his brood sucks up blood, And where the pierced [are]—there [is] he!”

< Йов 39 >