Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Know you the time when the wild goats of the rock bring forth? or can you mark when the hinds do calve?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Can you number the months that they fulfill? or know you the time when they bring forth?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
They bow themselves, they bring forth their young ones, they cast out their sorrows.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Their young ones are in good looking, they grow up with corn; they go forth, and return not unto them.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Who has sent out the wild ass free? or who has loosed the bands of the wild ass?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Whose house I have made the wilderness, and the barren land his dwellings.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
He scorns the multitude of the city, neither regards he the crying of the driver.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
The range of the mountains is his pasture, and he searches after every green thing.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Will the unicorn (ox) be willing to serve you, or abide by your crib?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Can you bind the unicorn (ox) with his band in the furrow? or will he harrow the valleys after you?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Will you trust him, because his strength is great? or will you leave your labour to him?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Will you believe him, that he will bring home your seed, and gather it into your barn?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Gave you the goodly wings unto the peacocks? or wings and feathers unto the ostrich?
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Which left her eggs in the earth, and warms them in dust,
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
And forgets that the foot may crush them, or that the wild beast may break them.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
She is hardened against her young ones, as though they were not her's: her labour is in vain without fear;
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Because God has deprived her of wisdom, neither has he imparted to her understanding.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
What time she lifts up herself on high, she scorns the horse and his rider.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Have you given the horse strength? have you clothed his neck with thunder?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Can you make him afraid as a grasshopper? the glory of his nostrils is terrible.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
He paws in the valley, and rejoices in his strength: he goes on to meet the armed men.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
He mocks at fear, and is not affrighted; neither turns he back from the sword.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
The quiver rattles against him, the glittering spear and the shield.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
He swallows the ground with fierceness and rage: neither believes he that it is the sound of the trumpet.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
He says among the trumpets, Ha, ha; and he smells the battle far off, the thunder of the captains, and the shouting.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Does the hawk fly by your wisdom, and stretch her wings toward the south?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Does the eagle mount up at your command, and make her nest on high?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
She dwells and abides on the rock, upon the crag of the rock, and the strong place.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
From thence she seeks the prey, and her eyes behold far off.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Her young ones also suck up blood: and where the slain are, there is she.
