Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Do you know when the wild goats give birth? Have you watched the birth-pains of the deer?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Do you know how many months they carry their young? Do you know the time when they give birth?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
They crouch down in labor to deliver their offspring.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Their young grow strong in the open countryside; they leave and never return.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Who gave the wild donkey its freedom? Who set it free from its bonds?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
I have given it the wilderness as its home, the salt plains as a place to live.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
It despises the noise of the city; it doesn't need to listen to the shouts of a driver.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
It hunts in the mountains for pastureland, searching for all kinds of green plants to eat.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Is the wild ox willing to serve you? Will it spend the night at your manger?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Can you tie a wild ox to a plow? Can you make it till your fields for you?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Because it's so powerful can you trust it? Can you depend on it to do your heavy work for you?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Are you sure it will gather your grain and bring it to your threshing floor?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
The ostrich proudly flaps her wings, but they are nothing like the flight feathers of the stork.
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
The ostrich abandons her eggs on the ground, leaving them to be warmed in the dust.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
She doesn't think that they can be crushed underfoot, trampled by a wild animal.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
She is tough towards her young, acting as if they didn't belong to her. She doesn't care that all her work was for nothing.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
For I, God, made her forget wisdom—she didn't get her share of intelligence.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
But when she needs to, she can jump up and run, mocking a horse and its rider with her speed.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Did you give the horse its strength? Did you place a mane upon its neck?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Did you make it able to jump like a locust? Its loud snorting is terrifying!
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
It paws at the ground, rearing up with power as it charges into battle.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
It laughs at fear; it is not frightened at all.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
The quiver full of arrows rattles against it; the spear and the javelin flash in the sunlight.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Shaking with rage it gallops across the ground; it cannot remain still when the trumpet sounds.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Whenever the trumpet calls, it is ready; he senses the sound of battle from far away, he hears the commanders shouting.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Is it through your wisdom that the hawk soars, spreading its wings towards the south?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Do you command the eagle to fly high and make its nest in the summits of the mountains?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
It lives among the cliffs, and roosts on a remote rocky crag.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
From there it spies its prey from far away, fixing its gaze on its victim. Its chicks eagerly swallow blood.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Where the carcasses are, that's where birds of prey are found.”
