< Йов 39 >
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
“Bende ingʼeyo kinde ma diek manie got nywolie? Bende iseneno gi wangʼi ka ngao nywolo nyathine?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Bende inyalo ngʼeyo dweche ma igi pongʼie? Bende ingʼeyo sa ma ginywolie?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Gigoyo chonggi piny ka ginywol, kendo muoch makayogi rumo bangʼ mano.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Nyithindgi dongo motegno kendo mopugno ka gin e thim; kendo giwuok to ok giduogi.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
“En ngʼa mane ogonyo kanyna e bungu? En ngʼa mane ogonyo tonde mane otweyego?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Ne amiye thim motwo kaka dalane, kendo namiye kuonde motimo chumbi mondo odagie.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Gidak mabor gi mier, omiyo ok giwinj koko ma ji goyo; kendo ok owinj koko mar jariembo.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Okwayo ewi gode eka oyud lum mochamo kendo omanyo gimoro amora mangʼich.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
“Bende jowi ma e thim yie tiyoni? Bende inyalo kete mobed mos e kund jambi gotieno?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Bende inyalo boye moluni opara tir? Bende onyalo puroni kuonde modongʼ bangʼi ma ok opurore maber?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Bende diket genoni kuom tekone mangʼenygo? Bende inyalo weye ne tiji matek mondo otimni?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Bende in-gi adiera ni onyalo tingʼoni cham misekayo mokelni dala mi okelgi kar dino?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
“Udo kwadho bwombene gi mor, to ok onyal huyo moloyo magungu kod nyamnaha.
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Onywolo tonge piny e lowo kendo oweyogi ewi kuoyo mondo giyud liet,
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
kendo ok odew ni gimoro kata le mar bungu nyalo nyonogi mi gitore.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Ojwangʼo nyithinde ma pod yom, ka gima ok gin mage owuon; to bende ok odew rem mane owinjo konywologi;
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
nikech Nyasaye ne ok omiye rieko kata paro mar pogo gima ber.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Kata kamano ka oyaro bwombene mondo oringi, to oyombo kata mana faras maringo matek moloyo ma jaithne riembo.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
“In ema imiyo faras teko ma en-go koso in ema ne irwakone pien man-gi yier maboyo e ngʼute?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
In ema imiyo ochikore ka bonyo, kobwogo ji gi giro mar sunga?
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Ogwetho piny gi mirima gi tekre duto, kendo ogiro gi tekre duto kochomo kar lweny.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Ok oluor kendo onge gima goye kibaji, kendo kata mana ligangla ok obadhrene.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Pien motingʼie asere tuomore e bathe kama oliere, kaachiel gi tongʼ mamil kod bidhi.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Ogwetho koikore ne lweny; nikech ok onyal lingʼ mos ka turumbete oseywak.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Ochur seche duto mowinjo ka turumbete ywak! Owinjo tik lweny gi kuma bor, kendo koko mar jochik lweny kod mano mar lweny owinjo chon.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
“Riekoni bende nyalo miyo ongo ringi mi oyar bwombene kochomo yo milambo?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Bende inyalo chiko ongo mi fu kochomo polo, kata miyo oger ode ewi yien?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Odak ewi lwendni maboyo kendo odak kuno nyaka otieno; kendo kind lwendni e kare mar pondo.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Kanyo ema omanye chiembe kendo wengene nyalo nene gi kuma bor.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Nyithinde matindo to remo e chiembgi, kendo kama gima otho nitie, ema iyudogie.”