Йов 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
Gamkel ho khun itih phat le nou anei jiuvem ti nahet em? sajuh ho gam lah a aso u khu namu khah tah em?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
Lha ijat gai uvem ti nahet khah em? itih phat le soh diu ham ti nahet em?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
Anou neina dingin tolla aboh mat jiuvin chule ason chu ahing doh jiuve.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
Anou ho chu tollhanga akivah khang jiuvin chuti chun achennau adalhah teng ahung kinungle ji tapouve.
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
Gamlah sangan khu kon chamlhatna apeh a chule akihenna khao kon alhap peh ham?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
Gamthip lah hi amaho umna dinga kapeh ahin achenna diuvin hamhing ke louna gam kepei.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
Khopi sung husa atheinom pon chuleh ahohsal diu kangtalai tol jong aumpoi.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Molsang lah chu akivahnau mun ahin, hamhing don thah jouse ahol lelei.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
Gamlah bongchal chu vahngoi din anop peh dem? Nagancha an koina huong sunga chun jan khat beh aum nadem?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
Gam bong chu naloukhoi nalang konna chu nakhum theija nalou nakhoipeh ding hinam?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
Athahat na chu eipente ti natahsan em? nadalhah a chule nana natoh peh ding chu natahsan em?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
Nachang in langa po dinga nanganse ding ham? Chuleh na changphol a konna chang nahin pohpeh ding hinam?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
Vangongchai jin alha ahin jap jin ahinlah nachakang toh tekah thei ahipoi.
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
Vangongchaijin atwi leiset chunga atha jin leivui khun akahlum dinga akoiji ahi.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
Thilkhat touvin akengin chonkeh inte ahiloule gamsa khattouvin sumathah inte tijong agelpoi.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
Anoute chunga jong a engse lheh jengin ama a hilou bang bangin athi diu jong khoh asapoi.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Ajeh chu Pathen in ama a konna chihna alahdoh peh a, thil hetkhen theina apehlou ahi.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
Ahinlah itih phat hijongle lhai dinga ahung chopdoh phat phat uleh sakol lhaihat pen pen jong achunga toupa toh adalha tha jitai.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
Sakol thahat khu nangin napeh hija ahiloule angonga amul bahkai khu nangin nakesah ham?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
Khaokhopi kichop thei banga akichop theina khu nangin napeh ham? Anah khon gin khu tijat jat aum jenge.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
Galsat dinga ahung kipatdoh tengle atin in leiset akhot in athahat in akipah jin ahi.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
Chemjam masanga ajam pon, kichat kiti chu anuisat in chuleh kichatna aneipoi.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
Thalchang amalam ngan aleng jeng jung in, chuleh tengcha leh tenglung aval lah lah jenge.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Lunghang tah in akengtin in tol akhot jal lah lah in chule kelngoi ki ahung kimut ging phat in galmun manon alhaikit jitai.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
Saki kimut gin chun anah akhongin gamla tah a konin gal gimnam ajan, gal kisat gin thong leh captian pa thupeh ngah in akinuh nuh jenge.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
Mu khu nangin nachihna a nahilla vanlama sangtah'a lengle le a chule alhaving teni khu lhanglam nga ajah ji ham?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
Muvanlai sangtah'a alentouva chunglang peh a buh asah khu nangin nepeh ham?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
Kolsong chunga achengin gamlatah songkuo hoa chenna in akiseme.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
Hiche a konhin aneh ding sahing akihol in mitchim keuvin avelhi jingin ahi.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
Anouten thisan achop chop un gancha thikam umna hiche munna chu ama namu ding ahi.
