Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Och Herren svarade Job uti ett väder, och sade:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Hvilken är den som i sina tankar så fela vill, och talar så med oförnuft?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Gjorda dina länder såsom en man; jag vill fråga dig: Säg, äst du så klok?
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Hvar vast du, då jag grundade jordena? Säg mig:
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Vetst du, ho henne hafver satt sitt mått; eller ho hafver dragit något snöre öfver henne?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Eller hvaruppå står hennes fotafäste; eller ho hafver henne en hörnsten lagt;
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Då morgonstjernorna tillsammans lofvade mig, och all Guds barn fröjdade sig?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Ho hafver tillslutit hafvet med sina dörrar, då det utbrast såsom utu moderlifve;
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Då jag klädde det med skyar, och invefvade det i töckno, såsom i lindakläde;
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Då jag förtog thy dess flod med minom dam, och satte thy bom och dörrar före;
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Och sade: Allt härintill skall du komma, och icke vidare; här skola dina stolta böljor sätta sig?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Hafver du i dinom tid budit morgonen, och vist morgonrodnanom sitt rum;
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Att jordenes ändar måga fattade varda, och de ogudaktige der utskuddade blifva?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Inseglet skall sig förvandla såsom ler, så att de skola blifva såsom ett kläde;
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Och dem ogudaktigom skall deras ljus förtaget varda, och de högfärdigas arm skall sönderbruten varda.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Hafver du kommit uti hafsens grund, och vandrat uti djupsens fjät?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Hafva dödsens dörrar någon tid upplåtit sig för dig; eller hafver du sett dörrarna åt mörkret?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Hafver du förnummit huru bred jorden är? Låt höra, vetst du allt detta?
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Hvilken är vägen dit, der ljuset bor, och hvilket är mörkrens rum;
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Att du måtte aftaga dess gränso, och märka stigen till dess hus?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Visste du, att du skulle på den tiden född varda, och huru många dina dagar blifva skulle?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Hafver du der varit, dädan snön kommer; eller hafver du sett, hvadan haglet kommer;
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Hvilka jag bevarat hafver intill bedröfvelsens dag, intill stridenes och örligets dag?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Genom hvilken vägen delar sig ljuset, och östanväder uppkommer på jordena?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Ho hafver utskift regnskurene sitt lopp, och ljungeldenom och dundrena vägen;
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Så att det regnar uppå jordena, der ingen är, i öknene, der ingen menniska är;
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Att det skall uppfylla ödemarken och öknen, och kommer gräset till att växa?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Ho är regnets fader? Ho hafver födt daggenes droppar?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Utu hvars lif är isen utgången; och ho hafver födt rimfrostet under himmelen;
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Att vattnet skulle fördoldt varda såsom under stenar, och djupet blifver ofvanuppå ståndandes?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Kan du binda tillsammans sjustjärnornas band, eller upplösa Orions band?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Kan du hemta morgonstjernorna fram i sin tid, eller föra vagnen på himmelen öfver sin barn?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Vetst du, huru himmelen skall regeras; eller kan du sätta ett herradöme öfver honom på jordene?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Kan du föra dina dunder högt uppe i skynom, att vattnens myckenhet dig öfvertäcker?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Kan du utsläppa ljungeldar, att de fara åstad, och säga: Här äre vi?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Ho hafver satt visdomen uti det fördolda? Ho hafver gifvit tankomen förstånd?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Ho är så vis, att han skyarna räkna kan? Ho kan förstoppa vattuläglarna i himmelen,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
När stoftet är vått vordet, så att det tillhopalöper, och klimparne låda tillsammans?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Kan du gifva lejinnone hennes rof i jagtene; och mätta de unga lejonen;
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Så att de lägga sig uti sitt rum, och stilla ligga i kulone på vakt?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Ho reder korpenom mat, när hans ungar ropa till Gud, och veta icke hvar deras mat är?
