Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Potem je Gospod Jobu odgovoril iz vrtinčastega vetra in rekel:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
»Kdo je ta, ki zatemnjuje nasvet z besedami brez spoznanja?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Opaši sedaj svoja ledja kakor mož, kajti od tebe bom zahteval in ti mi odgovori.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Kje si bil, ko sem položil temelje zemlji? Razglasi, če imaš razumevanje.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Kdo je položil njene mere, če veš? Ali kdo je na njej razprostrl [merilno] vrvico.
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Na čem so njeni temelji pritrjeni? Ali kdo je položil njen vogalni kamen,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
ko so jutranje zvezde skupaj prepevale in so vsi Božji sinovi vriskali od radosti.
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Ali kdo je morje zaprl z vrati, ko je to izbruhnilo, kakor če bi to izšlo iz maternice?
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Ko sem oblak naredil [za] njegovo oblačilo in gosto temo kot plenice zanj
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
in sem zanj zdrobil svoj določen kraj ter postavil zapahe in vrata
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
in rekel: ›Do sem boš šel in nič dlje. Tukaj bodo tvoji ponosni valovi ustavljeni.‹
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Ali si zapovedal jutru, odkar so tvoji dnevi in svitanju storil, da pozna svoje mesto,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
da bi lahko zgrabil konce zemlje, da bi bili zlobni lahko streseni iz nje?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Ta je spremenjena kakor ilo pod pečatom, in oni stojijo kakor oblačilo.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Pred zlobnimi je njihova svetloba zadržana in visok laket bo zlomljen.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Si vstopil v morske izvire? Ali si hodil v iskanju globin?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
So ti bila odprta velika vrata smrti? Ali si videl vrata smrtne sence?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Si zaznal širino zemlje? Razglasi, če veš vse to.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Kje je pot, kjer prebiva svetloba? In glede teme, kje je njen kraj,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
da bi jo odvedel do njene meje in da bi spoznal steze k njeni hiši?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Mar veš to, ker si bil takrat rojen? Ali ker je število tvojih dni veliko?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Si vstopil v zakladnice snega? Si mar videl zakladnice toče,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
ki sem jih prihranil za čas stiske, za dan bitke in vojne?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Po kateri poti je svetloba razdeljena, ki vzhodnik razkropi po zemlji?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Kdo je razdelil vodni tok za poplavljanje voda ali pot za bliskanje groma,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
da mu povzroči, da dežuje na zemljo, kjer ni nobenega moža, na divjino, kjer ni nobenega človeka,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
da zadovolji zapuščena in opustošena tla in povzroči, da brsti nežnega zelišča vzbrstijo?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Ima dež očeta? Ali kdo je zaplodil rosne kaplje?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Iz čigave maternice je prišel led? In slana z neba, kdo jo je zaplodil?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Vode so skrite kakor s kamnom in obličje globine je zamrznjeno.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Lahko združiš prijetne vplive Gostosevcev ali razvežeš čete Oriona?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Lahko privedeš ozvezdje v svojem obdobju? Lahko usmerjaš Arkturja z njegovimi sinovi?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Ali poznaš odredbe neba? Lahko vzpostaviš njihovo gospostvo na zemlji?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Mar lahko dvigneš svoj glas k oblakom, da te lahko pokrije obilje voda?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Mar lahko pošlješ bliske, da lahko gredo in ti rečejo: »Tukaj smo?«
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Kdo je v notranje dele položil modrost? Ali kdo je dal srcu razumevanje?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Kdo lahko v modrosti prešteje oblake? Ali kdo lahko zadržuje mehove neba,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
ko se prah strjuje in se grude trdno sprimejo skupaj?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Mar boš lovil plen za leva? Ali tešil apetit mladim levom,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
ko ležijo v svojih brlogih in ostajajo v skrivališču, da prežijo v zasedi?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Kdo krokarju pripravlja njegovo hrano? Ko njegovi mladiči kličejo k Bogu, se potikajo zaradi pomanjkanja hrane.
