Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Ipapo Jehovha akapindura Jobho ari mudutu akati:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
“Ndianiko uyu anodzimaidza zano rangu namashoko asina zivo?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Chizvishingisa somurume; ini ndichakubvunza, uye iwe uchandipindura.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
“Iwe wakanga uripi pandakaisa nheyo dzenyika? Ndiudze, kana uchinzwisisa.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Ndianiko akatara miganhu yacho? Zvirokwazvo unozviziva! Ndianiko akaiyera nerwodzi?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Ko, nheyo dzayo dzakanga dzimire pai, kana kuti ndianiko akaisa ibwe rapakona,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
panguva yaiimba nyeredzi dzamangwanani pamwe chete, uye vanakomana vaMwari vose vachipembera nomufaro?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
“Ndianiko akapfigira gungwa mikova parakatsemuka richibva muchizvaro,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
pandakaita makore kuti ave nguo yaro, uye ndikariputira murima guru,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
pandakariisira miganhu yaro, uye ndikaisa makonhi aro namazariro panzvimbo yawo,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
pandakati, ‘Apa ndipo paunosvika uye haungapfuuri; pano ndipo panoguma kuzvikudza kwamafungu ako’?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
“Wakambopa mutemo kumangwanani here, kana kuratidza mambakwedza nzvimbo yawo,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
kuti abate mipendero yenyika, uye azungunuse vakaipa kuti vabve mairi?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Nyika inoumbika sevhu pasi pechisimbiso; mamiriro ayo anoita senguo.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Vakaipa vanonyimwa chiedza chavo, uye ruoko rwavo rwakasimudzwa rwavhunika.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
“Wakamboshanyira zvitubu zvegungwa here, kana kufamba kwakanyarara kwokwakadzika?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Ko, masuo orufu wakamboaratidzwa here? Wakamboona masuo omumvuri worufu here?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Wati wanzwisisa upamhi hwenzvimbo dzenyika here? Ndiudze kana uchiziva zvose izvi.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
“Ko, nzira inoenda kunogara chiedza ndeipi? Ko, rima rinogarepi?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Ungagona kuzviisa kunzvimbo yazvo here? Unoziva nzira inoenda kwazvinogara here?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Zvirokwazvo iwe unoziva, nokuti wakanga waberekwa kare! Wararama kwamakore mazhinji kwazvo.
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
“Wakambopinda mudura rechando here, kana kuona dura rechimvuramabwe,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
izvo zvandakachengetera nguva dzokutambudzika, mazuva ehondo neokurwa?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Ko, nzira inoenda kunogoverwa mheni ndeipi, kana nzvimbo inoparadzirwa mhepo dzokumabvazuva pamusoro penyika?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Ndianiko anodziura mugero wemvura zhinji, nenzira yechimvuramabwe,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
kuti zvidiridze nyika isingagarwi nomunhu, gwenga risina munhu mariri,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
kugutsa nyika yakaparadzwa nokuita kuti imere uswa?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Ko, mvura ina baba here? Ndianiko baba vemadonhwe edova?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Chando chinobva muchizvaro chaaniko? Ndianiko anobereka mazaya echando achibva kudenga,
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
panooma mvura ikaita sedombo, pamusoro pokwakadzika pachioma nechando?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
“Ungagona kusunga nyeredzi dzeChimutanhatu here? Iwe ungasunungura mabote eOrioni here?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Ungabudisa mapoka enyeredzi panguva yadzo here, kana kutungamirira Akuturo navana vayo?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Unoziva mitemo yokumatenga here? Ungagona kumisa umambo hwaMwari pamusoro penyika here?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
“Ko, iwe ungasvitsa inzwi rako kumakore here, uye ugozvifukidza namafashamu emvura?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Ko, iwe unotuma mheni panzira yayo here? Ko, zvinodzoka kuzokuzivisa iwe here kuti isu tiri pano?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Ndianiko akaisa uchenjeri mumwoyo, kana kupa kunzwisisa kundangariro?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Ndianiko ane uchenjeri hwokuverenga makore? Ndianiko angagona kuteura matende emvura okudenga,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
kana guruva raoma, uye mavhinga enyika anamatirana?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
“Ko, iwe ungavhimira shumbakadzi chokudya here, uye ungagutsa shumba panzara yadzo here,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
kana dzichitsivama mumapako adzo kana kuti dzakavandira mudenhere?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Ndianiko anopa gunguo zvokudya kana vana varo vachichema kuna Mwari, uye vachidzungaira pose pose nokushayiwa zvokudya?
