Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Когда Елиуй перестал говорить, Господь отвечал Иову из бури и сказал:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
кто сей, омрачающий Провидение словами без смысла?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Препояшь ныне чресла твои, как муж: Я буду спрашивать тебя, и ты объясняй Мне:
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
где был ты, когда Я полагал основания земли? Скажи, если знаешь.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Кто положил меру ей, если знаешь? или кто протягивал по ней вервь?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
На чем утверждены основания ее, или кто положил краеугольный камень ее,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
при общем ликовании утренних звезд, когда все сыны Божии восклицали от радости?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Кто затворил море воротами, когда оно исторглось, вышло как бы из чрева,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
когда Я облака сделал одеждою его и мглу пеленами его,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
и утвердил ему Мое определение, и поставил запоры и ворота,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
и сказал: доселе дойдешь и не перейдешь, и здесь предел надменным волнам твоим?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Давал ли ты когда в жизни своей приказания утру и указывал ли заре место ее,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
чтобы она охватила края земли и стряхнула с нее нечестивых,
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
чтобы земля изменилась, как глина под печатью, и стала, как разноцветная одежда,
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
и чтобы отнялся у нечестивых свет их и дерзкая рука их сокрушилась?
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Нисходил ли ты во глубину моря и входил ли в исследование бездны?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Отворялись ли для тебя врата смерти, и видел ли ты врата тени смертной?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Обозрел ли ты широту земли? Объясни, если знаешь все это.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Где путь к жилищу света, и где место тьмы?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Ты, конечно, доходил до границ ее и знаешь стези к дому ее.
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Ты знаешь это, потому что ты был уже тогда рожден, и число дней твоих очень велико.
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Входил ли ты в хранилища снега и видел ли сокровищницы града,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
которые берегу Я на время смутное, на день битвы и войны?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
По какому пути разливается свет и разносится восточный ветер по земле?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Кто проводит протоки для излияния воды и путь для громоносной молнии,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
чтобы шел дождь на землю безлюдную, на пустыню, где нет человека,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
чтобы насыщать пустыню и степь и возбуждать травные зародыши к возрастанию?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Есть ли у дождя отец? или кто рождает капли росы?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Из чьего чрева выходит лед, и иней небесный, - кто рождает его?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Воды, как камень, крепнут, и поверхность бездны замерзает.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Можешь ли ты связать узел Хима и разрешить узы Кесиль?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Можешь ли выводить созвездия в свое время и вести Ас с ее детьми?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Знаешь ли ты уставы неба, можешь ли установить господство его на земле?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Можешь ли возвысить голос твой к облакам, чтобы вода в обилии покрыла тебя?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Можешь ли посылать молнии, и пойдут ли они и скажут ли тебе: вот мы?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Кто вложил мудрость в сердце, или кто дал смысл разуму?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Кто может расчислить облака своею мудростью и удержать сосуды неба,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
когда пыль обращается в грязь и глыбы слипаются?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Ты ли ловишь добычу львице и насыщаешь молодых львов,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
когда они лежат в берлогах или покоятся под тенью в засаде?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Кто приготовляет ворону корм его, когда птенцы его кричат к Богу, бродя без пищи?
