Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Depois d'isto o Senhor respondeu a Job d'um redemoinho, e disse:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Quem é este que escurece o conselho com palavras sem conhecimento?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Agora cinge os teus lombos, como homem; e perguntar-te-hei, e tu me ensina.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Onde estavas tu, quando eu fundava a terra? faze-m'o saber, se tens intelligencia.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Quem lhe poz as medidas? se tu o sabes; ou quem estendeu sobre ella o cordel?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Sobre que estão fundadas as suas bases? ou quem assentou a sua pedra da esquina,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Quando as estrellas da alva juntas alegremente cantavam, e todos os filhos de Deus jubilavam?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Ou quem encerrou o mar com portas, quando trasbordou e saiu da madre;
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Quando eu puz as nuvens por sua vestidura, e a escuridão por envolvedouro?
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Quando passei sobre elle o meu decreto, e lhe puz portas e ferrolhos;
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
E disse: Até aqui virás, e não mais adiante, e aqui se quebrarão as tuas ondas empolladas?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Ou desde os teus dias déste ordem á madrugada? ou mostraste á alva o seu logar;
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Para que pegasse dos fins da terra, e os impios fossem sacudidos d'ella;
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
E se transformasse como o barro, sob o sello, e se pozessem como vestidos;
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
E dos impios se desvie a sua luz, e o braço altivo se quebrante;
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Ou entraste tu até ás origens do mar? ou passeaste no mais profundo do abysmo?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Ou descobriram-se-te as portas da morte? ou viste as portas da sombra da morte?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Ou com o teu entendimento chegaste ás larguras da terra? faze-m'o saber, se sabes tudo isto.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Onde está o caminho para onde mora a luz? e, quanto ás trevas, onde está o seu logar;
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Para que as tragas aos seus limites, e para que saibas as veredas da sua casa?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Acaso tu o sabes, porque já então eras nascido, e por ser grande o numero dos teus dias?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Ou entraste tu até aos thesouros da neve? e viste os thesouros da saraiva,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Que eu retenho até do tempo da angustia, até ao dia da peleja e da guerra?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Onde está o caminho em que se reparte a luz, e se espalha o vento oriental sobre a terra?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Quem abriu para a inundação um leito, e um caminho para os relampagos dos trovões;
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Para chover sobre a terra, onde não ha ninguem, e no deserto, em que não ha gente;
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Para fartar a terra deserta e assolada, e para fazer crescer os renovos da herva?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
A chuva porventura tem pae? ou quem géra as gottas do orvalho,
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
De cujo ventre procede o gelo? e quem gera a geada do céu?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Como debaixo de pedra as aguas se escondem: e a superficie do abysmo se coalha.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Ou poderás tu ajuntar as delicias das sete estrellas, ou soltar os atilhos do Orion?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Ou produzir as constellações a seu tempo? e guiar a Ursa com seus filhos?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Sabes tu as ordenanças dos céus? ou podes dispor do dominio d'elles sobre a terra?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Ou podes levantar a tua voz até ás nuvens, para que a abundancia das aguas te cubra?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Ou enviarás aos raios para que saiam, e te digam: Eis-nos aqui?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Quem poz a sabedoria nas entranhas? ou quem deu ao sentido o entendimento?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Quem numerará as nuvens pela sabedoria? ou os odres dos céus, quem os abaixará,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Quando se funde o pó n'uma massa, e se apegam os torrões uns aos outros?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Porventura caçarás tu preza para a leôa? ou fartaras a fome dos filhos dos leões,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Quando se agacham nos covis, e estão á espreita nas covas?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Quem prepara aos corvos o seu alimento, quando os seus pintainhos gritam a Deus e andam vagueando, por não terem de comer?
