Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Tedy odpowiedział Pan Ijobowi z wichru, i rzekł:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Któż to jest, co zaciemnia radę Bożą mowami nieroztropnemi?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Przepasz teraz jako mąż biodra swoje, a będę cię pytał, a ty mi daj sprawę.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Gdzieżeś był, kiedym Ja zakładał grunty ziemi? Powiedz, jeźliże nasz rozum.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Któż uczynił rozmierzenie jej? powiedz, jeżli wiesz; albo kto sznur nad nią rozciągnął?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Na czem są podstawki jej ugruntowane? albo kto założył kamień jej węgielny?
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Gdy wespół śpiewały gwiazdy zaranne, a weselili się wszyscy synowie Boży.
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Któż zamknął drzwiami morze, gdy się wyrywało, jakoby z żywota wychodząc?
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Gdym położył obłok za szatę jego, a ciemność za pieluchy jego;
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Gdym postanowił o niem dekret mój, a przyprawiłem zaworę i drzwi do niego,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
I rzekłem: Aż dotąd wychodzić będziesz, a dalej nie postąpisz, a tu położysz nadęte wały twoje.
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Izażeś za dni twoich rozkazywał świtaniu, i ukazałeś zorzy miejsce jej?
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Aby ogarnęła kończyny ziemi, a iżby byli z niej wyrzuceni niepobożni.
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Aby się odmieniała jako glina, do której pieczęć przykładają, a oni aby się stali jako szatą nakryci.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
I aby była zawściągniona od niepobożnych światłość ich, a ramię wysokie było pokruszone.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Izażeś przyszedł aż do źródeł morskich, a po dnie przepaści przechodziłeś się?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Azaż odkryte są tobie bramy śmierci? bramy cienia śmierci widziałżeś?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Izaliś rozumem twym doszedł szerokości ziemi? Powiedz mi, jeźli to wszystko wiesz?
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Gdzież jest ta droga do miejsca światłości? a ciemności gdzie mają miejsce swoje?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Abyś ją ująwszy odprowadził do granicy jej, ponieważ zrozumiewasz ścieszki do domu jej.
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Wiedziałżeś na on czas, żeś się miał urodzić? i liczba dni twoich jak wielka być miała?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Izaliś przyszedł do skarbów śniegów? aby skarby gradu widzałeśli?
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Które zatrzymywam na czas ucisku, na dzień bitwy i wojny.
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Którąż się drogą dzieli światłość, i gdzie się rozchodzi wiatr wschodni po ziemi?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Któż rozdzielił stok powodziom? a drogę błyskawicy gromów?
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Aby szedł deszcz na ziemię, w której nikt nie mieszka, i na pustynię, gdzie niemasz człowieka;
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Aby nasycił miejsce puste i niepłodne, a wywiódł z niego zieloną trawę.
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Izali ma deszcz ojca? a krople rosy kto płodzi?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Z czyjegoż żywota wychodzi mróz? a szron niebieski któż płodzi?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Jakoż się kamieniem wody nakrywają, gdy wierzch przepaści zamarza.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Możeszże związać jasne gwiazdy Bab? albo związek Oryjona rozerwać?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Izali wywiedziesz gwiazdy południowe czasu swego, albo Wóz niebieski z gwiazdami jego powiedziesz?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
I znaszże porządek nieba? a możeszże rozrządzić panowanie jego na ziemi?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Izali podniesiesz ku obłokowi głos twój, aby cię wielkość wód okryła?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Izali możesz wypuścić błyskawice, aby przyszły, i rzekłyć: Otośmy?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Któż złożył we wnętrznościach ludzkich mądrość, a kto dał rozumowi bystrość?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Któż obrachował niebiosa mądrością swoją? a co się leje z nieba, któż uspokoi?
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Aby polany proch stężał, a bryły aby się społu zelgnęły?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Izali lwowi łup łowisz, a lwiąt żywot napełniasz?
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Gdy się tulą w jaskiniach swoich, i czyhają w cieniu jam swoich?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Któż gotuje krukowi pokarm jego, gdy dzieci jego do Boga wołają a tułają się, nie mając pokarmu?
