Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
respondens autem Dominus Iob de turbine dixit
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
quis est iste involvens sententias sermonibus inperitis
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
accinge sicut vir lumbos tuos interrogabo te et responde mihi
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
ubi eras quando ponebam fundamenta terrae indica mihi si habes intellegentiam
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
quis posuit mensuras eius si nosti vel quis tetendit super eam lineam
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
super quo bases illius solidatae sunt aut quis dimisit lapidem angularem eius
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
cum me laudarent simul astra matutina et iubilarent omnes filii Dei
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
quis conclusit ostiis mare quando erumpebat quasi de vulva procedens
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
cum ponerem nubem vestimentum eius et caligine illud quasi pannis infantiae obvolverem
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
circumdedi illud terminis meis et posui vectem et ostia
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
et dixi usque huc venies et non procedes amplius et hic confringes tumentes fluctus tuos
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
numquid post ortum tuum praecepisti diluculo et ostendisti aurorae locum suum
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
et tenuisti concutiens extrema terrae et excussisti impios ex ea
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
restituetur ut lutum signaculum et stabit sicut vestimentum
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
auferetur ab impiis lux sua et brachium excelsum confringetur
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
numquid ingressus es profunda maris et in novissimis abyssis deambulasti
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
numquid apertae tibi sunt portae mortis et ostia tenebrosa vidisti
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
numquid considerasti latitudines terrae indica mihi si nosti omnia
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
in qua via habitet lux et tenebrarum quis locus sit
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
ut ducas unumquodque ad terminos suos et intellegas semitas domus eius
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
sciebas tunc quod nasciturus esses et numerum dierum tuorum noveras
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
numquid ingressus es thesauros nivis aut thesauros grandinis aspexisti
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
quae praeparavi in tempus hostis in diem pugnae et belli
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
per quam viam spargitur lux dividitur aestus super terram
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
quis dedit vehementissimo imbri cursum et viam sonantis tonitrui
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
ut plueret super terram absque homine in deserto ubi nullus mortalium commoratur
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
ut impleret inviam et desolatam et produceret herbas virentes
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
quis est pluviae pater vel quis genuit stillas roris
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
de cuius utero egressa est glacies et gelu de caelo quis genuit
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
in similitudinem lapidis aquae durantur et superficies abyssi constringitur
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
numquid coniungere valebis micantes stellas Pliadis aut gyrum Arcturi poteris dissipare
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
numquid producis luciferum in tempore suo et vesperum super filios terrae consurgere facis
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
numquid nosti ordinem caeli et pones rationem eius in terra
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
numquid elevabis in nebula vocem tuam et impetus aquarum operiet te
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
numquid mittes fulgura et ibunt et revertentia dicent tibi adsumus
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
quis posuit in visceribus hominis sapientiam vel quis dedit gallo intellegentiam
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
quis enarravit caelorum rationem et concentum caeli quis dormire faciet
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
quando fundebatur pulvis in terram et glebae conpingebantur
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
numquid capies leaenae praedam et animam catulorum eius implebis
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
quando cubant in antris et in specubus insidiantur
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
quis praeparat corvo escam suam quando pulli eius ad Deum clamant vagantes eo quod non habeant cibos
