Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
ALLORA il Signore rispose a Giobbe da un turbo, e disse:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Chi [è] costui, che oscura il consiglio Con ragionamenti senza scienza?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Deh! cigniti i lombi come un valente uomo, Ed io ti farò delle domande, e tu insegnami.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Ove eri, quando io fondava la terra? Dichiaralo, se hai conoscimento ed intelletto.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Chi ha disposte le misure di essa, se tu [il] sai? Ovvero chi ha steso il regolo sopra essa?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Sopra che sono state fondate le sue basi? Ovvero, chi pose la sua pietra angolare?
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Quando le stelle della mattina cantavano tutte insieme, E tutti i figliuoli di Dio giubilavano?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
E [chi] rinchiuse il mare con porte Quando fu tratto fuori, [ed] uscì della matrice?
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Quando io posi le nuvole per suo vestimento, E la caligine per sue fasce,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
E determinai sopra esso il mio statuto, E [gli] posi [attorno] sbarre e porte,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
E dissi: Tu verrai fin qua, e non passerai più innanzi; E qui si fermerà l'alterezza delle tue onde?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Hai tu, da che tu sei in vita, comandato alla mattina? Ed hai tu mostrato all'alba il suo luogo?
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Per occupar l'estremità della terra, E [far che] gli empi se ne dileguino?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
[E far che la terra] si muti [in diverse forme], come argilla stampata; E che quelle si appresentino [alla vista] come un vestimento?
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
E che la luce di queste cose sia divietata agli empi, E che il braccio altiero sia rotto?
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Sei tu entrato infino a' gorghi del mare, E sei tu passeggiato nel fondo dell'abisso?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Le porte della morte ti son esse scoperte, Ed hai tu vedute le porte dell'ombra della morte?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Hai tu compresa la larghezza della terra? Dichiaralo, se tu la conosci tutta.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Quale [è] la via [del luogo ove] dimora la luce? E dov'[è] il luogo delle tenebre?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Perchè tu vada a prendere essa [luce, e la meni] al termine [del] suo [corso], E conosca i sentieri della sua casa?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Sì, tu il sai; perciocchè allora nascesti, E il numero de' tuoi giorni [è] grande.
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Sei tu entrato dentro a' tesori della neve, Ed hai tu vedute le conserve della gragnuola,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
La quale io riserbo per lo tempo del nemico, Per lo giorno dell'incontro, e della battaglia?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Per qual via scoppia la fiamma, E il vento orientale si spande egli in su la terra?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Chi ha fatti de' condotti alla piena delle acque, E delle vie a' lampi de' tuoni?
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Per far piovere in su la terra, [ove] non [è] niuno; [E in sul] deserto, nel quale non [abita] uomo alcuno?
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Per satollare il luogo desolato e deserto; E per farvi germogliar l'erba pullulante?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
La pioggia ha ella un padre? Ovvero, chi ha generate le stille della rugiada?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Del cui ventre è uscito il ghiaccio, E chi ha generata la brina del cielo?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Chi fa che le acque si nascondano, e divengano come una pietra; E che la superficie dell'abisso si rapprenda?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Puoi tu legare le delizie delle Gallinelle, Ovvero sciogliere le attrazioni dell'Orione?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Puoi tu fare uscire i segni settentrionali al tempo loro, E condur fuori Arturo co' suoi figli?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Conosci tu gli ordini costituiti de' cieli? Hai tu stabilito il lor reggimento sopra la terra?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Puoi tu, alzando la tua voce alla nuvola, Far che una piena d'acqua ti copra?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Puoi tu mandare i folgori, Sì che vadano e ti dicano: Eccoci?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Chi ha messa la sapienza nell'interior dell'uomo? Ovvero chi ha dato il senno alla mente di esso?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Chi annovera le nuvole con sapienza? E chi posa i barili del cielo;
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Dopo che la polvere è stata stemperata, come un metallo fonduto; E le zolle si son rigiunte?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Andrai tu a cacciar preda per il leone? E satollerai tu la brama de' leoncelli?
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Quando si appiattano ne' [lor] ricetti, E giaccion nelle [lor] caverne, stando in guato.
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Chi apparecchia al corvo il suo pasto, Quando i suoi figli gridano a Dio, [E] vagano per mancamento di cibo?
