Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Und der HERR antwortete Hiob aus einem Wetter und sprach:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Wer ist der, der so fehlet in der Weisheit und redet so mit Unverstand?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Gürte deine Lenden wie ein Mann; ich will dich fragen, lehre mich!
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Wo warest du, da ich die Erde gründete? Sage mir's, bist du so klug?
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Weißt du, wer ihr das Maß gesetzt hat, oder wer über sie eine Richtschnur gezogen hat?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Oder worauf stehen ihre Füße versenket? Oder wer hat ihr einen Eckstein gelegt,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
da mich die Morgensterne miteinander lobeten, und jauchzeten alle Kinder Gottes?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Wer hat das Meer mit seinen Türen verschlossen, da es herausbrach wie aus Mutterleibe,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
da ich's mit Wolken kleidete und in Dunkel einwickelte, wie in Windeln,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
da ich ihm den Lauf brach mit meinem Damm und setzte ihm Riegel und Tür
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
und sprach: Bis hieher sollst du kommen und nicht weiter; hie sollen sich legen deine stolzen Wellen!?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Hast du bei deiner Zeit dem Morgen geboten und der Morgenröte ihren Ort gezeiget,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
daß die Ecken der Erde gefasset und die Gottlosen herausgeschüttelt würden?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Das Siegel wird sich wandeln wie Leimen, und sie stehen wie ein Kleid.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Und den Gottlosen wird ihr Licht genommen werden; und der Arm der Hoffärtigen wird zerbrochen werden.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Bist du in den Grund des Meers kommen und hast in den Fußtapfen der Tiefen gewandelt?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Haben sich dir des Todes Tore je aufgetan? Oder hast du gesehen die Tore der Finsternis?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Hast du vernommen, wie breit die Erde sei? Sage an, weißt du solches alles?
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Welches ist der Weg, da das Licht wohnet, und welches sei der Finsternis Stätte,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
daß du mögest abnehmen seine Grenze und merken den Pfad zu seinem Hause?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Wußtest du, daß du zu der Zeit solltest geboren werden und wieviel deiner Tage sein würden?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Bist du gewesen, da der Schnee herkommt, oder hast du gesehen, wo der Hagel herkommt,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
die ich habe verhalten bis auf die Zeit der Trübsal und auf den Tag des Streits und Kriegs?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Durch welchen Weg teilet sich das Licht, und auffähret der Ostwind auf Erden?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Wer hat dem Platzregen seinen Lauf ausgeteilet und den Weg dem Blitze und Donner,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
daß es regnet aufs Land, da niemand ist, in der Wüste, da kein Mensch ist,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
daß er füllet die Einöden und Wildnis und macht, daß Gras wächset?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Wer ist des Regens Vater? Wer hat die Tropfen des Taues gezeuget?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Aus wes Leibe ist das Eis gegangen? Und wer hat den Reif unter dem Himmel gezeuget,
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
daß das Wasser verborgen wird wie unter Steinen und die Tiefe oben gestehet?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Kannst du die Bande der sieben Sterne zusammenbinden, oder das Band des Orion auflösen?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Kannst du den Morgenstern hervorbringen zu seiner Zeit, oder den Wagen am Himmel über seine Kinder führen?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Weißt du, wie der Himmel zu regieren ist? Oder kannst du ihn meistern auf Erden?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Kannst du deinen Donner in der Wolke hoch herführen? Oder wird dich die Menge des Wassers verdecken?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Kannst du die Blitze auslassen, daß sie hinfahren und sprechen: Hie sind wir?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Wer gibt die Weisheit ins Verborgene? Wer gibt verständige Gedanken?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Wer ist so weise, der die Wolken erzählen könnte? Wer kann die Wasserschläuche am Himmel verstopfen,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
wenn der Staub begossen wird, daß er zuhaufe läuft und die Klöße aneinander kleben?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Kannst du der Löwin ihren Raub zu jagen geben und die jungen Löwen sättigen,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
daß sie sich legen in ihre Stätte und ruhen in der Höhle, da sie lauern?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Wer bereitet dem Raben die Speise, wenn seine Jungen zu Gott rufen und fliegen irre, wenn sie nicht zu essen haben?
