Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Silloin Herra vastasi Jobille tuulispäästä ja sanoi:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
"Kuka olet sinä, joka taitamattomilla puheilla pimennät minun aivoitukseni?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Vyötä nyt kupeesi kuin mies; minä kysyn sinulta, opeta sinä minua.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Missä olit silloin, kun minä maan perustin? Ilmoita se, jos ymmärryksesi riittää.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Kuka on määrännyt sen mitat-tottapa sen tiedät-tahi kuka on vetänyt mittanuoran sen ylitse?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Mihin upotettiin sen perustukset, tahi kuka laski sen kulmakiven,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
kun aamutähdet kaikki iloitsivat ja kaikki Jumalan pojat riemuitsivat?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Ja kuka sulki ovilla meren, kun se puhkesi ja kohdusta lähti,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
kun minä panin sille pilven vaatteeksi ja synkeyden kapaloksi,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
kun minä rakensin sille rajani, asetin sille teljet ja ovet
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
ja sanoin: 'Tähän asti saat tulla, mutta edemmäksi et; tässä täytyy sinun ylväiden aaltojesi asettua'?
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Oletko eläissäsi käskenyt päivän koittaa tahi osoittanut aamuruskolle paikkansa,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
että se tarttuisi maan liepeisiin ja pudistaisi jumalattomat siitä pois?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Silloin se muuttuu niinkuin savi sinetin alla, ja kaikki tulee kuin vaatetettuna esille;
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
jumalattomilta riistetään heidän valonsa, ja kohonnut käsivarsi murskataan.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Oletko astunut alas meren lähdesuonille asti ja kulkenut syvyyden kuilut?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Ovatko kuoleman portit sinulle paljastuneet, oletko nähnyt pimeyden portit?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Käsitätkö, kuinka avara maa on? Ilmoita se, jos kaiken tämän tiedät.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Mikä on tie sinne, kussa asuu valo, ja missä on pimeyden asuinsija,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
että saattaisit sen alueellensa ja tuntisit polut sen majalle?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Kaiketi sen tiedät, sillä synnyithän jo silloin, ja onhan päiviesi luku ylen suuri!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Oletko käynyt lumen varastohuoneissa, ja oletko nähnyt rakeiden varastot,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
jotka minä olen säästänyt ahdingon ajaksi, sodan ja taistelun päiväksi?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Mitä tietä jakaantuu valo ja itätuuli leviää yli maan?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Kuka on avannut kuurnan sadekuurolle ja ukkospilvelle tien,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
niin että sataa maahan, joka on asumaton, erämaahan, jossa ei ihmistä ole,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
niin että autio erämaa saa kylläksensä ja maa kasvaa vihannan ruohon?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Onko sateella isää, tahi kuka on synnyttänyt kastepisarat?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Kenen kohdusta on jää tullut, ja kuka on synnyttänyt taivaan härmän?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Vesi tiivistyy kuin kiveksi, ja syvyyden pinta sulkeutuu kiinni.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Taidatko solmita Otavan siteet tahi irroittaa kahleista Kalevanmiekan?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Voitko tuoda esiin eläinradan tähdet aikanansa ja johdattaa Seulaset lapsinensa?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Tunnetko taivaan lait, tahi sinäkö säädät, miten se maata vallitsee?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Taidatko korottaa äänesi pilviin ja saada vesitulvan peittämään itsesi?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Taidatko lähettää salamat menemään, niin että sanovat sinulle: 'Katso, tässä olemme'?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Kuka on pannut viisautta pilvenlonkiin, tahi kuka antoi pilvenhattaroille ymmärrystä?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Kuka on niin viisas, että laskee pilvien luvun, kuka kaataa tyhjiksi taivaan leilit,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
kun multa on kuivunut kovaksi kuin valettu ja maakokkareet toisiinsa takeltuneet?"
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
"Sinäkö ajat saaliin naarasleijonalle ja tyydytät nuorten leijonain nälän,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
kun ne kyyristyvät luolissansa ja ovat väijyksissä tiheikössä?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Kuka hankkii ravinnon kaarneelle, kun sen poikaset huutavat Jumalan puoleen ja lentelevät sinne tänne ruokaa vailla?
