Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Ja Herra vastasi Jobia tuulispäästä ja sanoi:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Kuka on se, joka taidossansa niin eksyy ja puhuu niin taitamattomasti?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Vyötä nyt kupees niin kuin mies: Minä kysyn sinulta, opeta minua.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Kussas silloin olit, koska minä maan perustin? Ilmoita se, jos sinulla se ymmärrys on.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Tiedätkös, kuka hänen määränsä asettanut on? eli kuka on vetänyt ojennusnuoran hänen päällensä?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Mihinkä ovat hänen jalkansa vajotetut, eli kuka on hänen kulmakivensä laskenut?
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Kuin aamutähdet ynnä minua kiittivät, ja kaikki Jumalan lapset riemuitsivat.
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Kuka on sulkenut meren ovinensa, koska se ratkesi ja lähti ulos niinkuin äidin kohdusta?
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Kuin minä puetin sen pilvillä, ja käärin synkeydellä niinkuin kapaloilla;
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Kuin minä estin sen paisumisen säädylläni, ja asetin siihen teljen ja ovet eteen,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Ja sanoin: tähän asti pitää sinun tuleman ja ei edemmäksi: tässä pitää sinun korkiat aaltos asettuman.
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Oletkos eläissäs käskenyt aamulle, ja aamuruskolle osoittanut hänen siansa?
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Käsittää maan ääriä, ja puhdistaa siitä jumalattomat.
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Se pitää muutettaman niinkuin sinetin savi; niin että he tulevat niinkuin vaate.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Ja jumalattomilta otetaan pois heidän valkeutensa, ja ylpeiden käsivarsi rikotaan.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Oletkos tullut meren pohjaan, ja vaeltanut syvyyden jälkiä?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Onko kuoleman ovet koskaan auvenneet etees, eli oletkos nähnyt kuoleman varjon ovet?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Oletkos ymmärtänyt, kuinka leviä maa on? annas kuulla, tiedätkös kaikki nämät.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Mikä tie on sinne, kussa valkeus asuu? ja kuka on pimeyden sia?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Ettäs saattaisit hänen rajoillensa ja osaisit polut hänen huoneesensa.
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Tiesitkös, koska sinä syntyvä olit ja kuinka paljo sinulla päiviä olis?
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Oletkos siellä ollut, kusta lumi tulee? eli oletkos nähnyt, kusta rakeet tulevat?
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Jotka minä olen tallella pitänyt murhepäivään asti, sodan ja tappeluksen päivään asti.
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Minkä tien kautta valkeus hajoittaa hänensä, ja itätuuli tuulee maan päälle?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Kuka on sadekuurolle jakanut juoksunsa, ja pitkäisen valkialle ja jylinälle hänen tiensä?
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Niin että se sataa senkin maan päälle, jossa ei ketään ole, korvessa, jossa ei yhtään ihmistä ole;
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Että se täyttäis erämaan ja korven, ja saattais ruohot vihottamaan.
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Onko sateella isää? eli kuka on synnyttänyt kasteen pisarat?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Kenen kohdusta jää on tullut? ja kuka on härmän synnyttänyt taivaan alla?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Vedet kätkevät itsensä niinkuin kivi, ja syvyydet päältä kiinnitetään.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Taidatkos sitoa Seulaisen siteet, eli päästää Kointähden siteet?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Taidatkos tuoda taivaan merkit edes aikanansa, eli johdattaa Otavan lastensa kanssa?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Tiedätkös, kuinka taivas hallitaan? eli taidatkos hänen hallituksensa toimittaa maan päällä?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Taidatkos korottaa äänes ylös pilviin, että veden paljous sinun peittäis?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Taidatkos lähettää pitkäisen leimaukset matkaan menemään ja sanomaan sinulle: tässä me olemme?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Kuka on asettanut taidon salaisuuteen eli kuka on ajatukselle antanut toimen?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Kuka on niin taitava, että hän pilvet lukea taitaa? ja kuka taitaa tukita vesitydyt taivaassa?
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Kuin tomu kastuu ja juoksee yhteen, ja kokkareet ryhtyvät toinen toiseensa.
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Taidatkos jalopeuralle antaa hänen saaliinsa ajaaksensa takaa? ja ravita nuoret jalopeurat?
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Niin että he makaavat sioillansa, ja lepäävät luolissansa, joissa he väijyvät.
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Kuka valmistaa kaarneelle ruan, kuin hänen poikansa huutavat Jumalaa, ja ei he tietä eksyksissä, kussa heidän ruokansa on?
