Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Tete Yehowa ɖo nyawo ŋu na Hiob to ahom me be,
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
“Ame ka nye esi tsɔ viviti tsyɔ nye aɖaŋudede dzi kple nya siwo gɔmesese meli na la o?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Tso nàbla ali dzi abe ŋutsu ene, mabia nya wò, nàɖo eŋu nam.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
“Afi ka nènɔ esi meɖo anyigba ƒe gɔmeɖokpewo anyi? Gblɔe nam, ne èse egɔme.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Ame kae dzidze eƒe kekeme kple didime? Ànyae godoo! Ame kae tsɔ dzidzeka ɖo eŋu?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Nu ka dzi woɖo egɔme anyi ɖo? Alo ame kae ɖo eƒe dzogoedzikpe
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
esi ŋukeɣletiviwo le ha dzim ɖekae eye Mawudɔlawo katã do dzidzɔɣli?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
“Ame kae do ʋɔ ɖe atsiaƒu nu esi wòdo go kpoyi tso dadaa ƒe dɔ me
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
esi metsɔ lilikpo wɔ eƒe awudodoe heblae ɖe viviti tsiɖitsiɖitsiɖi me,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
esi meɖo seɖoƒe nɛ, hede ʋɔtru kple gametiwo enu,
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
esi megblɔ be, ‘Afii ko nàse, mèkpɔ mɔ ato liƒo sia dzi o, afi sia ko wò dada kple ɖokuidodoɖedzi ase?’
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
“Èɖe gbe na ŋdi kpɔ tso esi wò ŋkekewo dze egɔme alo na fɔŋli nya eƒe nɔƒe,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
be wòalé anyigba ƒe toga, ahaʋuʋu ame vɔ̃ɖiwo ɖa le edzia?
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Anyigba trɔ eƒe nɔnɔme abe anyi le nutrenu te ene, eye eƒe nɔnɔme le abe avɔ tɔ ene.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Woxɔ ame vɔ̃ɖiwo ƒe kekeli le wo si eye woŋe woƒe abɔ si wodo ɖe dzi.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
“Èzɔ mɔ yi ɖe atsiaƒu ƒe vudo me alo zɔ le gogloƒe ƒe nudiƒewo kpɔa?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Wofia ku ƒe agbowo wò kpɔa? Èkpɔ ku ƒe vɔvɔli ƒe agbowo kpɔa?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Èse anyigba ƒe kekeme gɔmea? Gblɔe nam, ne ènya esiawo katã.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
“Afi ka mɔ si yi kekeli ƒe nɔƒe la to? Eye afi kae nye viviti nɔƒe?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Àte ŋu akplɔ wo ayi wo nɔƒewoea? Ènya toƒe si yi ɖe wo nɔƒea?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Meka ɖe edzi be ènyae elabena wodzi wò ye ma ɣi xoxo! Ƒe geɖewoe nye esia esi nèle agbe!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
“Ège ɖe sno ƒe nudzraɖoƒe alo kpɔ kpetsi ƒe nudzraɖoƒe,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
esi meɖo ɖi na xaxaɣi, aʋaŋkekewo kple aʋakpegbe la kpɔa?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Afi ka mɔ si wotona yia teƒe si dzikedzo kakana le alo teƒe si wokakaa ɣedzeƒeya le ɖe anyigba blibo la dzi la to?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Ame kae ɖo toƒe na tsi gã siwo dzana kple mɔ na ahom sesẽwo,
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
be woade tsi anyigba si dzi ame mele o kple gbegbe si ame menɔ o,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
be wòaɖi kɔ na kuɖiɖinyigba gbɔlo eye wòamie gbe fɛ̃wo?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Fofo le tsidzadza sia? Ame kae nye tɔ na ahũdzadza?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Ame ka ƒe dɔ mee tsikpe do tso? Ame kae dzi zãmu si dzana tso dziƒo,
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
esi tsiwo do kpe abe ahlihã ene eye gogloƒewo tame zu tsikpe?
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
“Àte ŋu abla Atifieŋu siwo le keklẽma? Àte ŋu atu Avutɔ ƒe kawoa?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Àte ŋu akplɔ ŋukeɣletiviwo ado goe ne woƒe dodoɣi ɖo alo akplɔ koklonɔ kple viawoa?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Ènya dziƒo ƒe sewoa? Àte ŋu aɖo Mawu ƒe fiaɖuɖu anyi ɖe anyigba dzia?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
“Àte ŋu akɔ gbe dzi ado ɣli na lilikpowo, eye nàtsɔ tsiɖɔɖɔ atsyɔ ɖokuiwò dzia?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Wòe ɖo dzikedzo ɖe eƒe mɔ dzia? Ɖe wova gblɔna na wò be, ‘Míawoe nye esi’ mahã?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Ame kae tsɔ nunya na dzi alo gɔmesese na susu?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Ame ka sie nunya le be wòaxlẽ lilikpowo? Ame kae ate ŋu aviã tsizɔ siwo le dziƒo,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
ne anyigba do kpe eye anyikɔ siwo le anyigba la lé ɖe wo nɔewo ŋu?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
“Wòe daa ade na dzatanɔ eye nèdia nuɖuɖu na dzatawo, ne dɔ le wo wum
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
eye womlɔ woƒe dowo me alo le adeklo dzi le ave mea?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Ame kae dia nuɖuɖu na akpaviãwo, ne viawo le xɔxlɔ̃m na Mawu eye wole tsatsam le nuɖuɖu makpɔmakpɔ ta?
