Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Så svarede HERREN Job ud fra Stormvejret og sagde:
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
"Hvem fordunkler mit Råd med Ord, som er uden Mening?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Omgjord som en Mand dine Lænder, jeg vil spørge, og du skal lære mig!
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Hvor var du, da jeg grundede Jorden? Sig frem, om du har nogen Indsigt!
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
Hvem bestemte dens Mål - du kender det jo - hvem spændte Målesnor ud derover?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Hvorpå blev dens Støtter sænket, hvem lagde dens Hjørnesten,
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
mens Morgenstjernerne jubled til Hobe, og alle Gudssønner råbte af Glæde?
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Hvem stængte for Havet med Porte, dengang det brusende udgik af Moders Skød,
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
dengang jeg gav det Skyen til Klædning og Tågemulm til Svøb,
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
dengang jeg brød det en Grænse og indsatte Portslå og Døre
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
og sagde: "Hertil og ikke længer! Her standse dine stolte Vover!"
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Har du nogen Sinde kaldt Morgenen frem, ladet Morgenrøden vide sit Sted,
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
så den greb om Jordens Flige og gudløse rystedes bort,
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
så den dannedes til som Ler under Segl, fik Farve, som var den en Klædning?
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
De gudløses Lys toges fra dem, den løftede Arm blev knust.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Har du mon været ved Havets Kilder, har du mon vandret på Dybets Bund?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Mon Dødens Porte har vist sig for dig, skued du Mulmets Porte?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Så du ud over Jordens Vidder? Sig frem, om du ved, hvor stor den er!
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Hvor er Vejen til Lysets Bolig, og hvor har Mørket mon hjemme,
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
så du kunde hente det til dets Rige og bringe det hen på Vej til dets Bolig?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Du ved det, du blev jo født dengang, dine Dages Tal er jo stort!
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Har du været, hvor Sneen gemmes, og skuet, hvor Hagelen vogtes,
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
den, jeg gemmer til Trængselens Tid, til Kampens og Krigens Dag?
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Hvor er Vejen did, hvor Lyset deler sig, hvor Østenvinden spreder sig ud over Jorden?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Hvem åbnede Regnen en Rende og Tordenens Lyn en Vej
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
for at væde folketomt Land, Ørkenen, hvor ingen bor,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
for at kvæge Øde og Ødemark og fremkalde Urter i Ørkenen?
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Har Regnen mon en Fader, hvem avlede Duggens Dråber?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Af hvilket Skød kom Isen vel frem, hvem fødte mon Himlens Rim?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Vandet størkner som Sten, Dybets Flade trækker sig sammen.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Knytter du Syvstjernens Bånd, kan du løse Orions Lænker?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Lader du Aftenstjemen gå op i Tide, leder du Bjørnen med Unger?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Kender du Himmelens Love, fastsætter du dens Magt over Jorden?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Kan du løfte Røsten til Sky, så Vandskyl adlyder dig?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Sender du Lynene ud, så de går, og svarer de dig: "Her er vi!"
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Hvem lagde Visdom i sorte Skyer, hvem gav Luftsynet Kløgt?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Hvem er så viis, at han tæller Skyerne, hvem hælder Himmelens Vandsække om,
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
når Jorden ligger i Ælte, og Leret klumper sig sammen?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Jager du Rov til Løvinden, stiller du Ungløvers hunger,
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
når de dukker sig i deres Huler; ligger på Lur i Krat?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
Hvem skaffer Ravnen Æde, når Ungerne skriger til Gud og flakker om uden Føde?
