Йов 38
1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
BOEIPA loh Job te hlipuei khui lamloh a doo tih,
2 „Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Mingnah aka tal olthui neh cilsuep aka hmuep sak te unim?
3 Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Hlang bangla na pumpu yen lamtah nang kan dawt bangla kai he n'tueng laeh.
4 Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Diklai ka suen vaengah melam na om? Yakmingnah na ming atah thui lah.
5 Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
U loh a khodang a khueh khaw na ming van nim? A soah rhilam aka yueng khaw unim?
6 У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
A buenhol te me dongah nim a buen tih, a bangkil lung te unim aka thuinuet?
7 коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Mincang aisi rhoek rhenten tamhoe uh tih Pathen ca rhoek boeih yuhui uh.
8 І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Tuitunli te a bung lamloh a poh tih a coe vaengah thohkhaih neh a tlaeng.
9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
Kai loh cingmai kah a pueinak neh anih kah yinnah hni khaw ka khueh pah.
10 і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Ka oltlueh he anih ham ka tlueh pah tih thohkalh neh thohkhaih khaw ka khueh pah.
11 і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
He hil ka ti vaengah ha mop lamtah koei boeh. Na hoemdamnah tuiphu te he ah he khueh laeh.
12 Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
Namah tue vaengah mincang ke na uen a? Khothaih ke na ming tih amah hmuen ah khothaih a om khaw na ming.
13 щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Te lamkah halang rhoek khoek ham neh diklai hmoi a tuuk sak ham khaw.
14 Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Dikpo kutbuen bangla poehlip tih pueinak bangla pai.
15 І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
Halang rhoek te amamih kah vangnah a hloh pah tih ban a thueng khaw a tlawt sak.
16 Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Tuitunli kah tuiput la na pawk tih tuidung kah khenah dongah na pongpa vai a?
17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Nang taengah dueknah vongka rhoek ah uh tih dueknah hlipkhup vongka te na hmuh a?
18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Diklai hmuenka duela na yakming nim? A cungkuem la na ming atah thui lah.
19 Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Vangnah aka om longpuei he menim? Hmaisuep kah a hmuen he melae?
20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Te te amah khorhi la na thak van tih a im kah a hawn khaw na yakming van nim?
21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Nang n'sak tih na khohnin kah a tarhing a puh daengah ni na ming pueng.
22 Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Vuelsong thakvoh khuila na kun tih rhaelnu thakvoh na hmuh a?
23 які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Te te rhal tue vaengkah ham khaw, caemrhal neh caemtloek tue vaengkah ham khaw ka tuem pueng.
24 Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Diklai ah kanghawn loh a taekyak tih, vangnah loh a tael longpuei te menim?
25 Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
Tuilong lungpook ham neh rhaek ol ham longpuei aka tael te unim?
26 щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
A khuiah tongpa aka om pawh khosoek neh hlang aka tal khohmuen ah khaw rhotui aka tlan sak la,
27 щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
khohli rhamrhael neh imrhong aka hah sak la, toitlim annoe aka poe sak la om coeng.
28 Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
Khotlan te a napa om a? Buemtui tuicip te ulong a sak?
29 Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
Rhaelnu he u kah bungko lamkah nim a thoeng tih, vaan vueltling te ulong a sak?
30 Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Tui khaw lungto bangla thuh uh tih tuidung hman ah khal.
31 Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Airhitbom kah omngaih omloe te na hlaengtang tih buhol phueihrhui khaw na hlawt thai aya?
32 Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Mazzaroth aisi te amah tue vaengah na thoeng sak tih Ayish aisi te a ca rhoek neh na mawt a?
33 Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Vaan kah khosing te na ming atah amah kah laithuithainah te diklai ah na khueh a?
34 Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Na ol te khomai dongla na huel thai tih tuili tui te na khuk thai a?
35 Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Rhaek na tueih vaengah cet uh tih nang taengah, “Kaimih la he,” a ti uh a?
36 Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Kodang khuila cueihnah aka khueh te unim? Kopoek khuiah yakmingnah aka pae te unim?
37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Cueihnah neh khomong aka tae te unim? Vaan tuitang aka thael te unim?
38 коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Me vaengah lae Laipi a hlawn la a hlom tih dikmuh a man sak?
39 Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
sathuengnu hamla maeh na mae pah tih sathuengca kah hingnah na tom pah a?
40 як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
Me vaengah lae a khuisaek ah a ngam uh tih thingpuep khui ah a kol uh?
41 Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
A sakah te vangak ham aka tawn pah te unim? A camoe, a camoe uh vaengah tah Pathen taengah bomnah a bih uh dae caak mueh la kho a hmang uh.
