Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
“Hana yangu inorova nokuda kwezvizvi, uye mwoyo wangu unotomuka uchibva panzvimbo yawo.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
Teererai! Teererai kutinhira kwenzwi rake, nokuunga kunobva pamuromo wake.
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
Anoregedzera mheni yake pasi pedenga rose, agoituma kumigumo yenyika.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Shure kwaizvozvo inzwi rokutinhira kwake rinosvika; anotinhira nenzwi roumambo hwake.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
Inzwi raMwari rinotinhira nenzira dzinoshamisa; iye anoita zvinhu zvikuru zvinopfuura kunzwisisa kwedu.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
Anoti kuchando, ‘Donhera panyika,’ nokumvura inonaya, ‘Naya nesimba.’
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
Kuitira kuti vanhu vose vaakasika vazive basa rake, anoita kuti munhu mumwe nomumwe ambomira kushanda.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
Mhuka dzinovanda; dzinoramba dziri mumapako adzo.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
Dutu rinobuda pakamuri yaro, chando chinobva pakuvhuvhuta kwemhepo.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
Kufema kwaMwari kunobudisa mazaya echando, uye mvura zhinji inooma kuita chando.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
Anozadza makore nounyoro; anoparadzira mheni yake nomumakore.
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
Anoafambisa sezvaanoda pamusoro penyika yose, kuti aite zvose zvaanoarayira.
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
Anouyisa makore kuzoranga vanhu, kana kuzodiridza nyika yake kuti aratidze rudo rwake.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
“Teerera izvi, Jobho; imbomira ugorangarira zvishamiso zvaMwari.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
Unoziva here kudzorwa kwamakore naMwari nokupenyesa kwaanoita mheni yake?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
Unoziva maturikirwo akaitwa makore here, izvo zvishamiso zvaiye akakwana muruzivo?
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
Iyewe unopiswa nenguo dzako nyika painonyaradzwa nemhepo yezasi,
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
ko, ungagona kubatana naye pakutatamura matenga here, iwo akaoma kunge chionioni chendarira yakaumbwa.
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
“Tiudze zvatingareva kwaari; hatigoni kureva mhaka yedu nokuda kwerima redu.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
Ko, anofanira kuudzwa kuti ndinoda kutaura here? Ko, pano munhu angakumbira kumedzwa here?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
Zvino hakuna munhu angatarira kuzuva, nokuvhenekera kwaro riri mumatenga, mushure mokunge mhepo yaachenesa.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
Anouya nokubwinya kunoyevedza achibva nokumusoro; Mwari anouya nokubwinya kunotyisa.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
Wamasimba Ose haasvikiki kwaari uye anokudzwa nesimba; mukururamisira uye nokururama kwake kukuru haadzvinyiriri.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
Naizvozvo, vanhu vanomutya, ko, haana hanya navose vakachenjera pamwoyo here?”
