Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
“Sim, a isto meu coração treme, e é transferido para fora de seu lugar.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
Ouça, oh, ouça o barulho de sua voz, o som que sai de sua boca.
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
Ele o envia sob o céu inteiro, e seu relâmpago até os confins da terra.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Depois disso, uma voz ruge. Ele troveja com a voz de sua majestade. Ele não retém nada quando sua voz é ouvida.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
Deus troveja maravilhosamente com sua voz. Ele faz grandes coisas, que não podemos compreender.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
Pois ele diz para a neve, 'Fall on the earth,'. assim como ao aguaceiro da chuva, e aos aguaceiros de sua poderosa chuva.
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
Ele sela a mão de cada homem, que todos os homens que ele fez possam saber disso.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
Depois os animais se abrigam, e permanecem em suas covas.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
Fora de seu quarto vem a tempestade, e frio do norte.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
Pelo sopro de Deus, o gelo é dado, e a largura das águas é congelada.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
Sim, ele carrega a nuvem espessa com umidade. Ele espalha no exterior a nuvem de seu relâmpago.
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
É voltado para trás por sua orientação, que eles possam fazer o que ele lhes ordenar na superfície do mundo habitável,
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
quer seja para correção, quer seja para sua terra, ou por amor à bondade, que ele faz com que ela venha.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
“Ouça isto, Job. Fique parado, e considere as obras maravilhosas de Deus.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
Do você sabe como Deus os controla, e causa o relâmpago de sua nuvem a brilhar?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
Do você conhece o funcionamento das nuvens, as obras maravilhosas dele que é perfeito em conhecimento?
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
Você cuja roupa é quente quando a terra ainda está por causa do vento sul?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
Can você, com ele, espalha-se pelo céu, que é forte como um espelho de metal fundido?
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
Ensine-nos o que vamos dizer a ele, pois não podemos fazer nosso caso por causa da escuridão.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
Será que lhe será dito que eu iria falar? Ou um homem deveria desejar ser engolido?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
Agora os homens não vêem a luz que está brilhante nos céus, mas o vento passa, e os limpa.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
Do norte, vem o esplendor dourado. Com Deus é uma majestade fantástica.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
Não podemos alcançar o Todo-Poderoso. Ele está exaltado no poder. Na justiça e na grande retidão, ele não oprimirá.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
Portanto, os homens o reverenciam. Ele não considera nenhum sábio de coração”.
