Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
之がためにわが心わななき その處を動き離る
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
神の聲の響およびその口より出る轟聲を善く聽け
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
これを天が下に放ち またその電光を地の極にまで至らせたまふ
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
その後聲ありて打響き 彼威光の聲を放ちて鳴わたりたまふ その御聲聞えしむるに當りては電光を押へおきたまはず
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
神奇しくも御聲を放ちて鳴わたり 我儕の知ざる大なる事を行ひたまふ
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
かれ雪にむかひて地に降れと命じたまふ 雨すなはちその權能の大雨にも亦しかり
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
斯かれ一切の人の手を封じたまふ 是すべての人にその御工作を知しめんがためなり
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
また獸は穴にいりてその洞に居る
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
南方の密室より暴風きたり 北より寒氣きたる
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
神の氣吹によりて氷いできたり 水の寛狹くせらる
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
かれ水をもて雲に搭載せまた電光の雲を遠く散したまふ
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
是は神の導引によりて週る 是は彼の命ずるところを盡く世界の表面に爲んがためなり
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
その之を來らせたまふは或は懲罰のため あるひはその地のため 或は恩惠のためなり
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
ヨブよ是を聽け 立ちて神の奇妙き工作を考へよ
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
神いかに是等に命を傳へその雲の光明をして輝かせたまふか汝これを知るや
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
なんぢ雲の平衡知識の全たき者の奇妙き工作を知るや
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
南風によりて地の穩かになる時なんぢの衣服は熱くなるなり
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
なんぢ彼とともに彼の堅くして鑄たる鏡のごとくなる蒼穹を張ることを能せんや
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
われらが彼に言ふべき事を我らに教へよ 我らは暗昧して言詞を列ぬること能はざるなり
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
われ語ることありと彼に告ぐべけんや 人あに滅ぼさるることを望まんや
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
人いまは雲霄に輝やく光明を見ること能はず 然れど風きたりて之を吹清む
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
北より黄金いできたる 神には畏るべき威光あり
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
全能者はわれら測りきはむることを得ず 彼は能おほいなる者にいまし審判をも公義をも抂たまはざるなり
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
この故に人々かれを畏る 彼はみづから心に有智とする者をかへりみたまはざるなり
