< Йов 37 >

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
אף-לזאת יחרד לבי ויתר ממקומו
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
שמעו שמוע ברגז קלו והגה מפיו יצא
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
תחת-כל-השמים ישרהו ואורו על-כנפות הארץ
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
אחריו ישאג-קול-- ירעם בקול גאונו ולא יעקבם כי-ישמע קולו
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
ירעם אל בקולו נפלאות עשה גדלות ולא נדע
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
כי לשלג יאמר-- הוא-ארץ וגשם מטר וגשם מטרות עזו
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
ביד-כל-אדם יחתום-- לדעת כל-אנשי מעשהו
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
ותבוא חיה במו-ארב ובמעונתיה תשכן
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
מן-החדר תבוא סופה וממזרים קרה
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
מנשמת-אל יתן-קרח ורחב מים במוצק
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
אף-ברי יטריח עב יפיץ ענן אורו
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
והוא מסבות מתהפך בתחבולתו לפעלם כל אשר יצום על-פני תבל ארצה
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
אם-לשבט אם-לארצו-- אם-לחסד ימצאהו
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
האזינה זאת איוב עמד והתבונן נפלאות אל
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
התדע בשום-אלוה עליהם והפיע אור עננו
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
התדע על-מפלשי-עב מפלאות תמים דעים
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
אשר-בגדיך חמים-- בהשקט ארץ מדרום
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
תרקיע עמו לשחקים חזקים כראי מוצק
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
הודיענו מה-נאמר לו לא-נערך מפני-חשך
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
היספר-לו כי אדבר אם-אמר איש כי יבלע
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
ועתה לא ראו אור-- בהיר הוא בשחקים ורוח עברה ותטהרם
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
מצפון זהב יאתה על-אלוה נורא הוד
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
שדי לא-מצאנהו שגיא-כח ומשפט ורב-צדקה לא יענה
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
לכן יראוהו אנשים לא-יראה כל-חכמי-לב

< Йов 37 >