Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
Myn herte dredde of this thing, and is moued out of his place.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
It schal here an heryng in the feerdfulnesse of his vois, and a sown comynge forth of his mouth.
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
He biholdith ouere alle heuenes; and his liyt is ouere the termes of erthe.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Sown schal rore aftir hym, he schal thundre with the vois of his greetnesse; and it schal not be souyt out, whanne his vois is herd.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
God schal thundre in his vois wondurfulli, that makith grete thingis and that moun not be souyt out.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
Which comaundith to the snow to come doun on erthe, and to the reynes of wijntir, and to the reynes of his strengthe.
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
Which markith in the hond of alle men, that alle men knowe her werkis.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
An vnresonable beeste schal go in to his denne, and schal dwelle in his caue, `ethir derke place.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
Tempestis schulen go out fro the ynnere thingis, and coold fro Arturus.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
Whanne God makith blowyng, frost wexith togidere; and eft ful brood watris ben sched out.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
Whete desirith cloudis, and cloudis spreeden abrood her liyt.
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
Whiche cloudes cumpassen alle thingis bi cumpas, whidur euere the wil of the gouernour ledith tho, to al thing which he comaundith `to tho on the face of the world;
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
whether in o lynage, ethir in his lond, ether in what euer place of his merci he comaundith tho to be foundun.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
Joob, herkene thou these thingis; stonde thou, and biholde the meruels of God.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
Whethir thou woost, whanne God comaundide to the reynes, that tho schulen schewe the liyt of hise cloudis?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
Whether thou knowist the grete weies of cloudis, and perfit kunnyngis?
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
Whether thi cloothis ben not hoote, whanne the erthe is blowun with the south?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
In hap thou madist with hym heuenes, which moost sad ben foundid, as of bras.
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
Schewe thou to vs, what we schulen seie to hym; for we ben wlappid in derknessis.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
Who schal telle to hym, what thingis Y speke? yhe, if he spekith, a man schal be deuourid.
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
And now men seen not liyt; the eir schal be maad thicke sudenli in to cloudis, and wynd passynge schal dryue awei tho.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
Gold schal come fro the north, and ferdful preisyng of God.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
For we moun not fynde him worthili; he is greet in strengthe, and in doom, and in riytfulnesse, and may not be teld out.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
Therfor men schulen drede hym; and alle men, that semen to hem silf to be wise, schulen not be hardi to biholde.
