Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
At this also my heart trembleth, and is moved upward out of its place.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
Hear, O hear, the rattling of his thunder, and the storm's roar that goeth out of his mouth.
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
Under the whole heavens he letteth it loose, and his lightning over the ends of the earth.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Behind it roareth the thunder; he thundereth with his majestic voice; and he holdeth them not back when his voice is heard.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
God thundereth with his marvelous voice: he doth great things, which we cannot comprehend.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
For to the snow he saith, Be thou on the earth: likewise the pouring rain, and to the pouring rains of his strength.
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
He sealeth it on the hand of every man, that all men whom he hath made may know it.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
Then retire the beasts into [their] dens, and rest in their lairs.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
Out of [his] chamber cometh the whirlwind, and out of the north, the cold.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
From the breathing of God ice is given, and the broad waters become solid.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
Also with moisture he loadeth the cloud; [and] he scattereth the cloud of his lightning;
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
And it is turned round about by his guidance, to execute what he commandeth it upon the face of the world, the earth.
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
Whether it be as a chastising rod—if this be destined for his earth—or for kindness, doth he cause it to come.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
Give ear unto this, O Job: stand still, and consider well the wonders of God.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
Dost thou know how God hath imposed [a law] on them, and [how] he hath caused the light of his cloud to shine?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
Dost thou know aught about the balancings of the clouds, the wondrous works of him who is perfect in knowledge?
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
[Thou] who clothest thyself with warm garments, when He giveth the earth rest from the south wind?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
Hast thou with him spread out the skies, which are strong even as a molten mirror?
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
Let us know what we shall say unto him: we cannot set aught in order [before him] because of darkness.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
Can [all] be related of him, when I speak [ever so much]? or if a man talk [of him] even till he be swallowed up [in death]?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
Yet now men see not the light which is bright in the skies, when the wind hath passed along, and purified them.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
The golden [light] that cometh out of the north: around God is terrible majesty.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
The Almighty, whom we cannot find out, excellent in power, and in justice, and abounding in righteousness, will not afflict:
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
Therefore do men fear him; he respecteth not any that are wise of heart.
