< Йов 37 >
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
“At this my heart also pounds and leaps from its place.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
Listen closely to the thunder of His voice and the rumbling that comes from His mouth.
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
He unleashes His lightning beneath the whole sky and sends it to the ends of the earth.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Then there comes a roaring sound; He thunders with His majestic voice. He does not restrain the lightning when His voice resounds.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
God thunders wondrously with His voice; He does great things we cannot comprehend.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
For He says to the snow, ‘Fall on the earth,’ and to the gentle rain, ‘Pour out a mighty downpour.’
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
He seals up the hand of every man, so that all men may know His work.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
The wild animals enter their lairs; they settle down in their dens.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
The tempest comes from its chamber, and the cold from the driving north winds.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
By the breath of God the ice is formed and the watery expanses are frozen.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
He loads the clouds with moisture; He scatters His lightning through them.
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
They swirl about, whirling at His direction, accomplishing all that He commands over the face of all the earth.
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
Whether for punishment or for His land, He accomplishes this in His loving devotion.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
Listen to this, O Job; stand still and consider the wonders of God.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
Do you know how God dispatches the clouds or makes the lightning flash?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
Do you understand how the clouds float, those wonders of Him who is perfect in knowledge?
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
You whose clothes get hot when the land lies hushed under the south wind,
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
can you, like Him, spread out the skies to reflect the heat like a mirror of bronze?
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
Teach us what we should say to Him; we cannot draw up our case when our faces are in darkness.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
Should He be told that I want to speak? Would a man ask to be swallowed up?
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
Now no one can gaze at the sun when it is bright in the skies after the wind has swept them clean.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
Out of the north He comes in golden splendor; awesome majesty surrounds Him.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
The Almighty is beyond our reach; He is exalted in power! In His justice and great righteousness He does not oppress.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
Therefore, men fear Him, for He is not partial to the wise in heart.”