Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Eliú también continuó, y dijo,
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
“Tened un poco de paciencia conmigo y os lo mostraré; porque todavía tengo algo que decir en nombre de Dios.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Obtendré mis conocimientos desde lejos, y atribuiré la justicia a mi Hacedor.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Porque en verdad mis palabras no son falsas. Uno que es perfecto en conocimiento está contigo.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
“He aquí que Dios es poderoso y no desprecia a nadie. Es poderoso en la fuerza del entendimiento.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
No preserva la vida de los malvados, sino que hace justicia a los afligidos.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
No aparta sus ojos de los justos, pero con reyes en el trono, los pone para siempre, y son exaltados.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Si están atados con grilletes, y son tomados en las cuerdas de las aflicciones,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
luego les muestra su trabajo, y sus transgresiones, que se han comportado con orgullo.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
También les abre los oídos a la instrucción, y ordena que vuelvan de la iniquidad.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Si le escuchan y le sirven, pasarán sus días en la prosperidad, y sus años en los placeres.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Pero si no escuchan, perecerán a espada; morirán sin conocimiento.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
“Pero los impíos de corazón acumulan ira. No gritan pidiendo ayuda cuando los ata.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Mueren en la juventud. Su vida perece entre los impuros.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Él libera a los afligidos por su aflicción, y abre su oído en la opresión.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Sí, él te habría seducido por la angustia, en un lugar amplio, donde no hay restricciones. Lo que se pone en su mesa estaría lleno de grasa.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
“Pero tú estás lleno del juicio de los malvados. El juicio y la justicia se apoderan de ti.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
No dejes que las riquezas te inciten a la ira, ni dejes que el gran tamaño de un soborno te desvíe.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Tu riqueza te sostendría en la angustia, o todo el poder de tu fuerza?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
No desees la noche, cuando la gente es cortada en su lugar.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Tened cuidado, no miréis la iniquidad; porque has elegido esto antes que la aflicción.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
He aquí que Dios es exaltado en su poder. ¿Quién es un profesor como él?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
¿Quién le ha prescrito su camino? ¿O quién puede decir: “Has cometido una injusticia”?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
“Acuérdate de que engrandeces su obra, sobre la que los hombres han cantado.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Todos los hombres lo han mirado. El hombre lo ve de lejos.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
He aquí que Dios es grande y no lo conocemos. El número de sus años es inabarcable.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Porque él extrae las gotas de agua, que destilan en lluvia de su vapor,
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
que los cielos derraman y que caen sobre el hombre en abundancia.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
En efecto, ¿puede alguien entender la propagación de las nubes y los truenos de su pabellón?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
He aquí que difunde su luz a su alrededor. Cubre el fondo del mar.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Porque por ellos juzga al pueblo. Da comida en abundancia.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Cubre sus manos con el rayo, y le ordena que golpee la marca.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Su ruido habla de él, y el ganado también, en lo que respecta a la tormenta que se avecina.
