Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Elihu mówił jeszcze:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Poczekaj trochę, a pouczę cię, bo jeszcze przemówię za Boga.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Z daleka przyniosę swą wiedzę i uznam sprawiedliwość mego Stwórcy.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Bo naprawdę moje słowa nie [są] kłamstwem, a [człowiek] z doskonałą wiedzą [stoi] przed tobą.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Oto Bóg [jest] potężny, a nie gardzi [nikim]. On jest potężny w sile serca.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Nie pozostawia niegodziwych przy życiu, a ubogim przyznaje prawa.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Nie odwraca swoich oczu od sprawiedliwego, ale sadza ich na wieki z królami na tronie – i są wywyższeni.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
A jeśli są związani okowami albo spętani powrozami utrapienia;
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Wtedy oznajmia im ich czyny i przestępstwa – to, że się wzmogły.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Otwiera im ucho, aby [przyjęli] karę, i każe im odwrócić się od nieprawości.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Jeśli będą posłuszni i będą [mu] służyć, dopełnią swoich dni w dobrobycie, a swoich lat w rozkoszach.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
Ale jeśli nie usłuchają, zginą od miecza, umrą bez poznania.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Lecz [ludzie] obłudnego serca gromadzą gniew, nie wołają, kiedy ich wiąże.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Umierają w młodości, swoje życie spędzają wśród rozpustników.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Wyrywa ubogiego z utrapienia i otwiera ich uszy w ucisku.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Również ciebie wyrwałby z ciasnego miejsca na [miejsce] przestronne, gdzie nie ma ucisku, a [zastawiłby] twój stół pełnią tłuszczu.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Ale ty zasłużyłeś na sąd niegodziwego, [dlatego] prawo i sąd będą cię trzymać.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Gniew [wisi], więc uważaj, by nie poraził cię karą, gdyż nie wybawił cię żaden okup.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Czy będzie zważał na twoje bogactwa? [Nie], ani [na] złoto, ani [na] jakiekolwiek siły [lub] potęgi.
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Nie tęsknij za nocą, kiedy ludzie są porwani ze swojego miejsca.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Strzeż się, abyś nie zważał na nieprawość; gdyż wybrałeś to sobie zamiast utrapienia.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Oto Bóg jest najwyższy w swojej potędze, któż może tak nauczyć jak on?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Kto mu wytyczył jego drogę? Albo kto mu powie: Popełniłeś nieprawość?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Pamiętaj, abyś wysławiał jego dzieło, któremu przypatrują się ludzie.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Wszyscy ludzie je widzą, człowiek przypatruje się nim z daleka.
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Oto Bóg [jest] wielki, a poznać [go] nie możemy, a liczba jego lat jest niezbadana.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
On wyciąga bowiem krople wód, które padają z pary [jako] deszcz;
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Który spuszczają chmury i [który] obficie spływa na ludzi.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
(A kto zrozumie rozmieszczenie chmur i grzmot jego namiotu?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Oto rozciąga nad nim swoją światłość i okrywa głębiny morskie.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Przez te rzeczy bowiem sądzi narody i daje pokarm w obfitości.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Chmurami okrywa światłość i rozkazuje [jej ukrywać] się za wyznaczoną [chmurą]).
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Grzmot daje o nim znać, a także bydło – o parze unoszącej się w górę.
