Йов 36
1 І далі Елігу казав:
Natovo’ i Eliho ty hoe:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
Iheveo hey iraho le hitoroako te mbe aman-ko volañeñe hañonjonañe an’Andrianañahare.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
Hitoha hilala tsietoitane añe iraho, tolorako havantañañe i Mpitsene ahiy.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
Toe aman-kila o entakoo; vaho ama’o i aman-kilala fonitsey.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
Inao maozatse t’i Andrianañahare, naho tsy mirihy; ie fatratse an-kaozaram-paharofoanañe.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Tsy tana’e ho veloñe o tsereheñeo, fe omei’e to ty tso-troke.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
Tsy asita’e amo vantañeo o fihaino’eo; fa ampiambesare’e ho nainai’e amo mpanjaka am-piambesa’eo, vaho onjone’e.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
Aa ie mirohy an-tsilisily, naho nivahoran-kasotriañe,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
le itaroña’e o sata’ iareoo naho o fiolà’ iareoo, te mitakeboke.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
Sokafe’e hianatse o ravembiao, vaho lilie’e te hiambohoa’ iareo o tsy havokarañeo.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
Ie mañaoñe naho mitoroñ’aze, le amam-bokatse ty higadoña’ o andro’eo vaho am-pierañerañañe o tao’eo.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
F’ie tsy mañaoñe, le ho zamanem-pibara, hiantantiritse tsy aman-kilala,
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
ie mañaja si-manty, tsy aman-Kàke an-troke; tsy mikaike olotse te rohiza’e.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
Robak’ an-katora’e ty sandri’iareo, ty fiai’ iareo an-karapiloan-do.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Haha’e am-pisotria’e ty misotry; anokafa’e ravembia i forekekeñey.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Eka, tinao’e boak’ an-jitse irehe mb’an-tameañe tsy aman-tindry; naho lifo-tsafo’e ty hazotso am-pandambaña’o eo.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
F’ie nañeneke ty fizakañe o rati-tserekeo; fiihine’ ty zaka naho ty hatò.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Itaò tsy hanigìk’ azo hañivañiva ty habosehañe, vaho apoho tsy hampitsile azo ty habeim-bokàñe.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Hahatohañ’azo tsy ho am-poheke hao o vara’oo? ndra ze hene hafatraran-kaozara’o?
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
Ko salalaeñe ty haleñe, ie aitoañe an-toe’e ondatio.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
Miambena, tsy hitoliha’o ty haratiañe; toe ie ty nijoboñe’o, fa tsy hasotriañe.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
Inao! onjoñe’ ty haozara’e t’i Andrianañahare Ia ty mpañoke mañirinkiriñe Aze?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
Ia ty nanendre ty lala homb’e? Ia ty mahafivolañe ty hoe: Tsy soa o nanoe’oo?
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Tiahio hey ty hañonjonañe o fitoloña’eo, o fisaboa’ ondatio.
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
Hene nahaisake ondatio; talakesa’ ondaty an-tsietoitaneo
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
Inao! jabahinake t’i Andrianañahare, tsy taka’ ty hilalan-tika; tsy hay volilieñe ty ia’ o tao’eo.
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
Aonjo’e o pilipiton-dranoo; ampanjaria’e orañe i evoñey;
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
Le ampikojojoahe’ o rahoñeo, hitsopatsopake, hañerek’ am’ondatio.
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
Hete! Ia ty maharofoanañe ty fiboelea’ o rahoñeo? ty fangotroha’ i sokemitraha’ey?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
Oniño te ampivarakaihe’e ama’e o fitsipela’eo vaho ampoa’e ty vaha’ i riakey.
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Ie ro izaka’e ondatio; naho añeneña’e mahakama.
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
Safora’e helatse o fità’eo, naho lilie’e hitomboke.
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
Mitalily aze i ampi’ey, amo añombeo t’ie ho avy.
